Верховна Рада України 3 липня 2014 р. прийняла у першому читанні законопроект «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню» (№4185а-2, автор – народний депутат Руслан Князевич), у якому враховані пропозиції Незалежної асоціації банків України (НАБУ).
«Цей документ є найменш шкідливим для банківської системи з тих законопроектів, які були зареєстровані в парламенті», - сказала в.о. Виконавчого директора НАБУ Олена Коробкова.
Зокрема, мова йде про врахування ініціативи НАБУ, про те, що реструктуризації можуть підлягати лише ті кредити, за якими була відсутня заборгованість станом на 1 січня 2014 року, або вона була погашена до моменту проведення реструктуризації.
До законопроекту включена норма, яку відстоювала НАБУ, про те, що реструктуризації підлягатиме валютний кредит, який був використаний на придбання житлової нерухомості або майнових прав на житлову нерухомість для власного проживання, яке є єдиним житлом фізичної особи або його сім’ї. При цьому, кредит повинен бути забезпечений цим помешканням або майновими правами на нього.
Законопроектом також пропонується, що несплачені зобов’язання за валютним кредитом не повинні перевищувати 1 млн. грн. за курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року, а реструктуризації підлягатиме один кредит позичальника, отриманий в банківській системі.
Однак, в НАБУ вважають, що до другого читання законопроект Р.Князевича повинен бути ще доопрацьований. Документ пройде обговорення у комітетах НАБУ. За їх результатом будуть сформовані узагальнюючі пропозицій та зауваження до законопроекту. Представники НАБУ, які входять до робочої групи при Комітеті Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності, відстоюватимуть позицію банківської спільноти при опрацюванні законопроекту до другого читання.
В свою чергу, координатор Комітету НАБУ з питань захисту прав кредиторів Інна Богатих проаналізувала інші законодавчі ініціативи з реструктуризації валютних кредитів у гривневі, які були зареєстровані у парламенті.
Законопроект №4185а зареєстрований ініціативною групою народних депутатів розроблявся та обговорювався у робочій групі, що працює на виконання розпорядження Голови Верховної Ради України при Комітеті ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності. До складу цієї групи ввійшли представники громадськості та позичальників, банківської системи, профільних асоціацій, народних депутатів та інших, бажаючих активно співпрацювати для вирішення питання. Здавалося б така розширена робоча група мала б знайти компромісне рішення. Однак, як тільки за результатами її роботи був зареєстрований законопроект – відразу ж з’явились «альтернативні» ініціативи, які багато в чому повторюють проект закону №4185а, проте містять й інші норми, які (у випадку їх прийняття) спричинять не тільки суттєві збитки банківській системі, а й дозволять недобросовісним позичальникам, які роками ухиляються від виконання кредитних зобов’язань, й надалі уникати відповідальності та повернення коштів у банківську систему.
Суть законопроекту №4185а полягає в тому, щоб надати можливість фізичній особі-позичальнику протягом шести місяців з моменту набрання чинності цим законом звернутись до банку (іншої установи) з заявою про проведення реструктуризації зобов’язань за кредитом в іноземній валюті, які відповідають визначеним критеріям. Банки (інші установи) зобов’язані провести реструктуризацію за такими кредитами шляхом зміни валюти виконання зобов’язань з іноземної валюти на національну валюту України – гривню. Крім того, закріплюється можливість погашення зобов’язань за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою, за рахунок передачі позичальником предмета іпотеки іпотекодержателю. Така передача є підставою для припинення зобов’язань за кредитом, у тому числі, якщо вартість предмета іпотеки є недостатньою для повного задоволення зобов’язань.
Для недопущення реструктуризації «підприємницьких» кредитів та тих, які умисно не повертаються банкам, законопроект №4185а має низку обмежень:
- кредит має бути отриманий позичальником на придбання нерухомості, яка є єдиним житлом фізичної особи. Крім того, реструктуризації підлягатимуть кредити, отримані під заставу житлової нерухомості;
- сума кредиту не повинна перевищувати 1,5 млн. грн.
Реструктуризація здійснюється таким чином: заборгованість за споживчим кредитом конвертується за офіційним курсом НБУ на день проведення реструктуризації та за офіційним курсом НБУ, який був встановлений станом на 1 січня 2014 року. На різницю між двома позитивними результатами банк встановлює процентну ставку у розмірі 0,1% річних, яка підлягає сплаті позичальником в кінці строку споживчого кредиту разовим платежем. У випадку своєчасного виконання зобов’язань позичальником, банк зобов’язаний здійснити прощення боргу за частиною заборгованості, на яку була встановлена процентна ставка у розмірі 0,1 % річних. На суму, яка була отримана в результаті конвертації за офіційним курсом Національного банку України, який був встановлений на 1 січня 2014 року, банк встановлює процентну ставку в розмірі 16,5% річних.
НАБУ переконана, що прощення частини боргу має бути ПРАВОМ, а не обов’язком банку-кредитора.
Законопроект №4185а-1 народного депутата України Миколи Рудьковського - в цілому скопіювавши основні положення законопроекту №4185а, містить ряд дуже суперечливих положень. Так, наприклад як зазначило Головне науково-експертне управління ВРУ, видається дискусійною пропозиція щодо поширення процедури конвертації на зобов’язання за кредитами, що надані позичальнику для придбання будь-якого товару, в тому числі рухомого та нерухомого майна – житлової та нежитлової нерухомості, транспортних засобів, продукції, послуг для задоволення суспільних потреб (ст. 1 проекту).
Немає належного обґрунтування пропозиції щодо максимальної суми кредиту, який підлягає реструктуризації. В документі мова йде про те, що розмір кредиту, який було отримано позичальником по одному договору споживчого кредиту в банківській системі (або отриманому по декількох договорах, але для придбання одного товару), заборгованість за основною сумою якого станом на 1 січня 2014 року, в еквіваленті, не перевищує два мільйони гривень згідно з офіційним курсом НБУ на дату підписання договору споживчого кредиту. Прописана норма не дає відповіді на запитання, чи такої реструктуризації зазнає вся сума заборгованості за відповідними кредитами чи певна її частина.
Крім того, законопроект містить «цікавий» механізм передачі іпотекодавцем майна кредитору в рахунок погашення кредиту. Іпотекодавець надсилає заяву про передачу предмета застави/іпотеки, яка має бути направлена цінним листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення на адресу кредитора. При цьому законопроект не містить ЖОДНОГО механізму забезпечення реальної передачі предмета застави/чи іпотеки банку-кредитору. Тобто, недобросовісному позичальнику достатньо лише направити лист банку та продовжувати користуватись і далі своїм майном, а банк ЗОБОВЯЗАНИЙ з моменту отримання цієї заяви погасити кредит. Хіба це не механізм для шахрайств з фінансовими ресурсами?
І на останок – законопроект №4185а-3 народного депутата України Михайла Опанащенка. Ця законодавча ініціатива видається відверто популістською, оскільки передбачає реструктуризацію валютних кредитів у гривню по курсу НБУ на дату укладення Кредитного договору. При цьому відсоткова ставка за реструктуризованим кредитом не може перевищувати облікової ставки Національного банку України, діючої на 3 лютого 2014 року (6,5% річних). Крім того, Головне науково-експертне управління ВРУ вже звернуло увагу, що викликає сумнів пропозиція проекту щодо поширення процедури реструктуризації заборгованості за валютними кредитами на кредити суб’єктів мікропідприємництва. Експерти ВРУ наголошують, що дискусійною видається пропозиція щодо поширення пропонованої процедури реструктуризації на всю суму зобов’язань за валютними кредитами без обмеження її граничного рівня, що створить додаткові ризики для банківської системи. Разом з тим, НАБУ вже неодноразово наголошувала, що подібні законодавчі ініціативи є фактично злочином проти економіки України, оскільки вони повістю дестабілізують та підірвуть банківську систему.