Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Національний банк продовжує вживати системних заходів щодо вдосконалення монетарних регулюючих механізмів з метою реагування на поточні виклики та формування підґрунтя для виконання середньострокових завдань.
Зокрема з 19 серпня 2014 року скасовується вимога щодо формування частини обов’язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку України (далі – Національний банк).
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 08.08.2014 №480 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 19 вересня 2013 року №371 (зі змінами)" (далі – Постанова №480), починаючи з 19.08.2014, банки формуватимуть і зберігатимуть увесь обсяг обов’язкових резервів на власному кореспондентському рахунку в Національному банку.
Наразі діє норма, відповідно до якої на окремому рахунку в Національному банку зберігаються кошти в розмірі 20% від суми обов’язкових резервів, що сформовані за попередній звітний період резервування, а на кореспондентському рахунку банку в Національному банку формується та зберігається залишок суми обов’язкових резервів, сформованих згідно з установленими нормативами на відповідний період.
Ухвалення зазначеного рішення додасть банкам істотної гнучкості в управлінні власною ліквідністю – в їх оперативному розпорядженні опиняться додаткові кошти загальним обсягом близько 7 млрд. грн.
З точки зору виконання середньострокових завдань наведене вище рішення слід розглядати як один із вагомих елементів удосконалення операційної структури грошово-кредитної політики в контексті руху в напрямі переходу в середині наступного року до монетарного режиму інфляційного таргетування.
Окрім вищевикладеного, Постанова №480 також передбачає скасування преференційного порядку формування обов’язкових резервів за коштами, залученими в російських рублях, який передбачав застосування нульової ставки резервування. Наразі потреба в такому стимулюванні не є актуальною, унаслідок чого формування обов’язкових резервів за коштами, залученими в російських рублях, відбуватиметься з використанням тих самих нормативів, що і за коштами в будь-якій іншій іноземній валюті.
