Обов’язковий продаж валюти
Основні обмеження, які стосуються продажу валюти, на жаль, залишаються ще на три місяці. Надходження в іноземній валюті з-за кордону на користь юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), для ведення спільної діяльності без створення юрособи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій НБУ, підлягають обов’язковому продажу в розмірі 75%.
Продаж валюти здійснюється виключно наступного робочого дня після дня зарахування надходжень на розподільчий рахунок. Нагадаємо, що Наказом №573 (чинний з 24.07.2015 р.) План рахунків доповнено субрахунком 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті», який призначений для обліку коштів в іноземній валюті у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу відповідно до законодавства. Типові операції на субрахунку 316:
— Д-т 316 К-т 362 — надходження валюти від покупця (632 — повернення валюти від постачальника);
— Д-т 312 К-т 316 — перераховано валюту з розподільчого рахунку на поточний рахунок;
— Д-т 334 К-т 316 — перераховано 75% валюти для обов’язкового продажу.
Проте що стосується дати надходження виручки в іноземній валюті для визнання суми доходу, курсових різниць, то це є дата надходження коштів на поточний рахунок резидента, який здійснив експортну операцію. Принаймні такої позиції і досі дотримуються податкові органи (1). І хоча існують аргументи як на користь визнання доходу під час відображення коштів на розподільчому рахунку, так і проти, більшість фіхівців, виходячи з визначення терміна «операція в іноземній валюті», схильна дотримуватися буквальних норм п. 4 та 5 П(С)БО 21 і вважати такою датою дату відображення в обліку резидента коштів, які надійшли на розподільчий рахунок.
-------(1)-------
ЗІР, підкатегорія 114.02, відповідь на запитання «Яка дата вважається датою надходження валютної виручки: дата надходження коштів на розподільчий рахунок чи дата надходження коштів на поточний валютний рахунок суб’єкта господарювання після здійснення обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті?».
----------------------
Випадки, коли надходження в іноземній валюті не підлягають обов’язковому продажу, залишились без змін, крім того додано новий. Вимога щодо продажу валюти не поширюється на кошти, повернені за ініціативою іноземного банку-отримувача (посередника). Але тільки за умови, що кошти повертаються протягом двох днів після дня їх перерахування уповноваженим банком (п. 2 Постанови №581).
Строк розрахунків і залік однорідних вимог
За операціями з експорту та імпорту товарів строк розрахунків до 04.12.2015 р. включно становить 90 к. д.
А от зняти в банку з контролю експортну операцію припиненням зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у деяких випадках тепер є можливим. Заборона на залік однорідних вимог залишилася тільки щодо експортних операцій за контрактами у вільно конвертовані валюти 1-ї групи Класифікатора та російських рублях незалежно від суми. Проте якщо експортний контракт укладено в іншій валюті (яка не належить до 1-ї групи і не в російських рублях) і сума за контрактом не перевищує в еквіваленті 500 тис. дол. США, право на залік є і банк має право зняти операцію з контролю на підставі належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань(2) (п. 4 Постанови №581).
-------(2)-------
----------------------
Обмеження для готівкових коштів
Збільшено ліміт на видачу готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків через каси та банкомати (а також банківських металів) у межах до 20 тис. грн (в еквіваленті офіційного курсу Нацбанку) на добу на одного клієнта (пп. 10 п. 6 Постанови №581). Нагадаємо, що раніше отримати готівку в інвалюті можна було лише в еквіваленті 15 тис. грн на добу.
Купівля іноземної валюти
Як і раніше, уповноважений банк має право купувати іноземну валюту за дорученням клієнта-резидента (крім фізичної особи) на міжбанківському валютному ринку, навіть якщо в такого клієнта є інвалюта на поточних і депозитних рахунках (у цьому та/або інших уповноважених банках). Але за умови, що загальна сума такої валюти на рахунках на дату подання заяви на купівлю валюти менша, ніж 25 тис. доларів США (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до відповідних валют)(3) (пп. 15 п. 6 Постанови №581).
-------(3)-------
При обрахунку суми таких валютних заощаджень клієнта не враховуються деякі суми, спеціально зазначені в пп. 15 п. 6 Постанови №581 (зокрема, інвалюта розміщена на депозитах до 03.03.2015 р.).
----------------------
Аналогічне право на придбання валюти мають клієнти-резиденти (крім фізосіб), які мають на рахунках валюту, що належить до 3-ї групи Класифікатора — неконвертована валюта. Валюта цієї групи не враховується у загальній сумі коштів для визначення обмеження у 25 тис. доларів США.
Якщо за ЗЕД-договором за імпортною операцією, митне оформлення якої було проведено до 01.01.2014 р. включно, відбулася заміна боржника та/або кредитора у зобов’язанні, банк за дорученням клієнта не має права на купівлю валюти (пп. 14 п. 6 Постанови №581). У цьому випадку зобов’язання за договором виконуються резидентом за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту, позики) коштів(4).
-------(4)-------
Обмеження не поширюється на імпортні операції резидентів з купівлі життєво необхідних товарів, визначених ст. 5 Закону України від 28.12.2014 р. №73-VIII «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року».
Змінами коментованих постанов (п. 2 Постанови №582, пп. 16 п. 6 Постанови №581) передбачено, що пакет документів, що подається до НБУ для підтвердження можливості як купівлі, так і перерахування іноземної валюти, має додатково містити акт цінової експертизи (погодження) у випадках, передбачених Постановою №597. Акт цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків (видається Державним підприємством «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків») засвідчує відповідність контрактних цін. До 04.09.2015 р. слід було подавати ще й довідку про відсутність у резидента заборгованості з податків, зборів, платежів за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. №567. Завдяки змінам подавати довідку від ДФСУ не треба.
Договори позики
Знято заборону на здійснення реєстрації в НБУ змін до договору кредиту (позики) в іноземній валюті від нерезидента, якщо здійснюється заміна первісного боржника у зв’язку з його приєднанням до нового боржника-правонаступника та/або ліквідацією первісного боржника (пп. 23 п. 6 Постанови №581).
Олена Водоп'янова, "Дебет-Кредит"