Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Нагадаємо, що Закон «Про валюту і валютні операції» декларує принцип свободи здійснення валютних операцій, що дає змогу відмовитися від обмежень використання коштів за рахунками клієнтів в умовах стабільного функціонування фінансової системи України. Водночас, НБУ має право запроваджувати обмеження і заходи захисту виключно на підставах та в порядку, визначених у цьому законі.
Нова система валютного нагляду ґрунтується на ризик-орієнтованому підході та запроваджує кардинально новий підхід, який відповідає принципу– менше ризиків – менше уваги, більше ризиків – більше уваги.
Лібералізація операцій нерезидентів може бути повʼязана з ризиком використання банківської системи України компаніями-оболонками, які нерідко є учасниками схем відмивання коштів.
Банківський сектор вже досить багато зробив на шляху побудови ефективної системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Для подальшого розвитку в цьому напрямі необхідно розуміти природу ризиків і вміти протидіяти їм у межах ризик-орієнтованого підходу.
Саме з метою недопущення використання послуг банків для відмивання доходів, одержаних злочинних шляхом в Україні та за її межами з використанням компаній-оболонок, постановою НБУ від 02.04.2019 р. №58 унесено зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу.
Головна мета внесення змін – запровадження механізму виявлення банками серед юросіб-нерезидентів компаній-оболонок.
Зміни до Положення, що набирають чинності разом з новою Інструкцією з 4 квітня 2019 року, містять:
- визначення компанії-оболонки;
- процедури здійснення аналізу інформації/документів для виявлення таких компаній;
- дії банку в разі підтвердження того, що клієнт є компанією-оболонкою/відмови клієнта в наданні банку необхідних документів (інформації)/у разі, якщо наданих документів недостатньо для здійснення відповідного аналізу.
Водночас, вимоги щодо здійснення аналізу інформації/документів не поширюються на юридичних осіб – нерезидентів, які є холдинговими компаніями або їх корпоративними підприємствами, за умови, що структура власності холдингової компанії є прозорою та дає змогу визначити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), та господарська діяльність такої юрособи дає можливість повного розуміння її характеру.
