Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Якщо боржник не може сплачувати кредит, він повинен мати право за власною ініціативою передати банку предмет іпотеки. З цього моменту припиняється нарахування відсотків за основним тілом кредиту та штрафних санкцій. З такою законодавчою ініціативою виступив член фракції Партії регіонів Олександр Фельдман.
Як пояснює автор, проектом закону «Про внесення змін до Закону України «Про іпотеку» (щодо припинення всіх зобов’язань із кредитного договору внаслідок повернення предмету іпотеки)» (№4361) запроваджується принцип «не можеш платити — поверни ключі банку».
Наразі предмет іпотеки продається з аукціону, і якщо заборгованість перевищує ціну продажу, різницю позичальник зобов’язаний сплачувати аж до моменту її повного погашення. Відповідно, накопичуються суми штрафів та пені за прострочення виконання зобов’язання. «Позичальник на відміну від фінансової установи несе безпосередній ризик зменшення ринкової вартості предмета іпотеки на момент її реалізації порівняно з моментом виникнення іпотечних зобов’язань», — відзначає автор проекту.
Щоб усунути таку нерівність, нардеп пропонує надати позичальникові право за власною ініціативою звернутися до фінансової установи з односторонньою заявою про повернення предмета іпотеки — житлового будинку або житлового приміщення. Тобто не очікуючи, доки банк вирішить звернути стягнення на предмет іпотеки. Така заява підлягатиме нотаріальному посвідченню і матиме наслідком припинення нарахування процентів за кредитним договором, а також штрафів та пені.
Після цього вже фінансова установа нестиме тягар реалізації майна та ризики фінансових втрат через здешевлення предмета іпотеки. Бо, як передбачено проектом, якщо вартість майна, що передавалося в іпотеку, на час виникнення зобов’язань була вищою або дорівнювала розміру отриманого кредиту, заборгованість автоматично вважатиметься погашеною. Навіть якщо після реалізації житлового будинку чи квартири отриманих коштів не вистачатиме для повного задоволення вимог фінансової установи (з урахуванням додаткових зобов’язань у вигляді неустойки).
Вочевидь, подібну законодавчу ініціативу навряд чи підтримають у банківському середовищі. Хоча, як передбачають експерти, подібний закон, якщо він набере чинності, не перешкоджатиме фінустановам значно занижувати обсяг кредиту порівняно з вартістю предмета іпотеки, тим самим убезпечуючи себе від фінансових втрат.
