Розрахунок середнього заробітку для вимушеного прогулу-2026: деталі від Верховного суду

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради повідомила, що Верховний Суд у трудовому спорі зазначив: якщо працівника поновлено на роботі, як правильно визначити суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу?

5 серпня 2026 року Верховний Суд у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу №760/9123/24, яка цікава не лише для працівників, а й для роботодавців, кадровиків та бухгалтерів.

Ситуація показова: працівника звільнили за невиконання умов контракту, суд апеляційної інстанції визнав звільнення незаконним, поновив його на посаді та присудив понад 1 млн грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Працівник же в касації вимагав збільшити цю суму майже до 1,8 млн грн.

Верховний Суд із цим не погодився.

Спочатку — про незаконне звільнення

ОСОБА_1 працював директором навчально-наукового інституту Національного авіаційного університету за контрактом.

У листопаді 2023 року його відсторонили від виконання повноважень на час службового розслідування. Згодом працівник тривалий час перебував на лікарняному.

18 березня 2024 року, після виходу на роботу, його звільнили за пунктом 8 статті 36 КЗпП України — у зв’язку з припиненням трудового договору з підстав, передбачених контрактом. Роботодавець послався, зокрема, на невиконання обов’язків щодо протипожежної безпеки та неподання звіту про виконання умов контракту.

І тут відбулася принципова зміна позицій судів.

Перша інстанція у позові відмовила.

Цю частину рішення роботодавець не оскаржив.

Працівник погодився з поновленням, але не погодився із сумою компенсації.

Він вважав, що апеляційний суд неправильно визначив розрахунковий період для обчислення середньоденної зарплати.

Тоді сума середнього заробітку, за його розрахунком, мала становити 1 794 099,58 грн.

Головний висновок: не потрібно шукати два «повністю відпрацьовані» місяці

Саме це — ключове практичне значення постанови.

Працівника звільнили 18 березня 2024 року.

При цьому з грудня 2023 року до звільнення він не працював через тимчасову непрацездатність.

Тому для розрахунку середньої зарплати суд використав жовтень і листопад 2023 року.

• у жовтні працівник отримав 73 632,68 грн та відпрацював 18 днів;
• у листопаді отримав 12 925,21 грн та відпрацював 20 днів;
• загальний дохід — 86 557,89 грн;
• фактично відпрацьовано — 38 робочих днів.

86 557,89 грн ÷ 38 = 2 277,84 грн.

Вимушений прогул із 19 березня 2024 року до 12 листопада 2025 року становив 434 робочі дні.

2 277,84 грн × 434 = 1 056 917,76 грн.

Саме цю суму Верховний Суд визнав правильною.

Ще один важливий нюанс для бухгалтерів.

Суд встановив, що вона не була одноразовою, а мала характер щомісячної виплати.

Тому її врахували при обчисленні середньої заробітної плати відповідно до пункту 3 Порядку №100.

Що сказав Верховний Суд?

Суд звернув увагу на попередню практику, зокрема постанову від 26 листопада 2025 року у справі №541/3201/22.

Підхід такий:

«розрахунковим періодом є два календарні місяці, а не обов’язково два повністю відпрацьовані місяці».

Якщо працівник у цих місяцях працював лише частину часу, наприклад через тимчасову непрацездатність або відпустку, для розрахунку беруться фактично відпрацьовані дні.

Іншими словами:

«Неповний місяць» ≠ «місяць треба замінити».

Це принципово важливо.

Практичний урок для роботодавців

Ця справа цікава не лише формулою розрахунку.

Вона демонструє, наскільки важливо роботодавцю правильно оформлювати звільнення працівника за контрактом.

Недостатньо просто написати в наказі, що працівник «не виконав умови контракту».

Необхідно чітко встановити:

• який саме обов’язок порушено;
• у чому конкретно полягає порушення;
• коли воно відбулося;
• якими доказами це підтверджується;
• чи мав працівник реальну можливість виконати відповідний обов’язок;
• чи дотримано процедури отримання пояснень;
• чи дотримані спеціальні вимоги законодавства, якщо вони застосовуються.

У цій справі апеляційний суд саме на такі обставини звернув увагу, визнаючи звільнення незаконним.

А що варто запам’ятати працівнику?

Якщо суд визнав звільнення незаконним і поновив працівника на роботі, питання компенсації за вимушений прогул має розраховуватися не довільно.

Застосовується стаття 235 КЗпП України, стаття 27 Закону України «Про оплату праці» та Порядок №100.

Причому розмір компенсації залежить не лише від тривалості вимушеного прогулу, а й від правильного визначення розрахункового періоду та виплат, які входять до розрахунку.

Головний висновок Верховного Суду

Ця постанова фактично дає роботодавцям і бухгалтерам простий орієнтир:

• для розрахунку середнього заробітку не слід автоматично шукати два останні повністю відпрацьовані місяці.

Якщо останні два календарні місяці були відпрацьовані частково — розрахунок здійснюється за виплатами та фактично відпрацьованими днями в цьому періоді.

Нормативна база

• стаття 36 КЗпП України — підстави припинення трудового договору;
• стаття 235 КЗпП України — поновлення на роботі та виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
• стаття 27 Закону України «Про оплату праці» — порядок обчислення середньої заробітної плати;
• Порядок №100, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 №100 — правила розрахунку середньої заробітної плати.

Для роботодавця ця справа — нагадування: помилка у процедурі звільнення може коштувати не лише посади працівника, а й сотень тисяч або мільйонів гривень.