Коментар до листа Мінсоцполітики від 09.02.2018 р. №227/0/101-18/281
Те, що військовий облік працівників вести треба, ми вже писали раніше тут>>
І справа навіть не в звітності, яку подають до військоматів не всі роботодавці. Відомості про військовий облік – це частка (розділ ІІ) особової картки працівника, яка складається на підставі документів, наданих працівником при прийомі на роботу і поповнюється даними протягом усього періоду трудових відносин.
Про те, як цей військовий облік організувати – тут (матеріал доступний для передплатників).
А про адміністративну відповідальність, яка загрожує підприємцям та посадовим особам юросіб - роботодавців, що порушують цю вимогу - тут і тут>>
Щоб її уникнути, роботодавці або наймають працівника (чи працівників) спеціально для ведення військового обліку, або покладають такий обов’язок на вже найнятого (наприклад, на спеціаліста відділу кадрів або і просто на бухгалтера) – за доплату. Ось про неї і йдеться у коментованому листі.
Скільки відповідальних за ведення військового обліку має бути на підприємстві?
Що належить платити за ведення військового обліку, оклад чи доплату до окладу, залежить від кількості працівників, за якими доведеться вести такий облік.
За пп. 3 п. 10 Порядку №921 загальна кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку на підприємствах визначається виходячи з кількості призовників і військовозобов'язаних, які станом на 1 січня поточного року перебували на військовому обліку. А саме:
- від 500 до 2000 призовників і військовозобов'язаних - одна особа;
- від 2000 до 4000 - дві особи;
- від 4000 до 7000 - три особи, а на кожні наступні 3000 призовників і військовозобов'язаних - по одній особі додатково.
Зазначені особи утримуються за рахунок коштів підприємств. Тобто на великих підприємствах за ведення військового обліку має відповідати окремий працівник (чи кілька). Який отримує за це зарплату за окладом.
А от за наявності на військовому обліку менше ніж 500 осіб обов'язки щодо ведення військового обліку виконуються за доплату.
Що саме має виконувати відповідальна особа ми розповідали тут>>
У коментованому листі Мінсоцполітики навели приклади:
1) якщо на кадровика покладаються додаткові обов'язки з ведення військового обліку, які не передбачено посадовою інструкцією, то за їх виконання встановлюється відповідна доплата;
2) якщо в посадовій інструкції, наприклад, інспектора з кадрів, визначено завдання з ведення військового обліку, то доплата не виплачується. У такому разі фахівець кадрової служби при веденні військового обліку виконує свої безпосередні обов'язки та отримує відповідну оплату з урахуванням виконання зазначених функціональних обов'язків.
Тож при перевірках Держпраці підставою не встановлення доплати за ведення військового обліку буде саме посадова інструкція з зазначенням відповідних обов’язків.
Якщо ані доплати, ані визначених обов’язків у посадовій інструкції (або її не самої) не буде, то Держпраці намагатиметься накладати штраф у розмірі 10 мінзарплат (у 2018 р. - 37230 грн).
Розмір доплати за ведення військового обліку
Доплата за ведення військового обліку встановлюється у розмірі до 50% посадового окладу (крім держслужбовців). Але це максимальний розмір доплати.
На практиці роботодавець має право на свій розсуд встановлювати фактичний процент доплати, в т.ч. в залежності від кількості облікованих осіб.
Із зразком наказу про покладення обов’язків ведення військового обліку та встановлення доплати можна ознайомитися тут>>