Підсумований облік робочого часу: чи можлива комбінація?

Коментар до листа Мінсоцполітики від 20.12.2018 р. №313/0/206-18

Підсумований облік робочого часу

Робота з підсумованим обліком робочого часу запроваджується згідно зі ст. 61 КЗпП на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для цієї категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

Докладно про цей спосіб обліку робочого часу ми писали тут. Наразі ж підкреслимо: графік роботи працівників із підсумованим обліком робочого часу слід побудувати так, щоб в них не виникало надурочних робіт.

Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Вони не можуть бути заплановані і виникають виключно у виняткових випадках (це прямо зазначено у ст. 62 КЗпП). А у ст. 63 КЗпП зазначено категорії працівників, яких заборонено залучати до надурочних робіт, або які залучаються до них лише за власною згодою. Якщо ж на підприємстві є профспілка, то на кожне таке залучення потрібна згода профспілки (ст. 64 КЗпП).

Слід не забувати й про граничні норми застосування надурочних робіт. Їх тривалість не повинна перевищувати для кожного працівника 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП, п. 13 Методрекомендацій №138).

Та якщо вже ці надурочні роботи трапились, то вони оплачуються у подвійному розмірі. Це правило працює і при підсумованому обліку робочого часу.  Як зазначається в п. 10 Методрекомендацій №138, час, відпрацьований  понад  норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП. 

Оплата за всі години надурочної роботи при підсумованому обліку робочого часу провадиться  в  кінці облікового періоду. І це не випадково. Адже робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком  в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не вважається надурочною роботою. Тому що переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.

Неповний робочий час

Згідно зі ст. 56 КЗпП, передбачені такі норми встановлення і застосування неповного робочого часу:

• за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень;
• на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Порядок встановлення неповного робочого часу без угоди між працівником і роботодавцем передбачений ст. 32 КЗпП. У зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП.

Як бачимо, за таким режимом роботи перепрацювань не повинно виникати, адже працівник і так не відпрацьовує загальновстановлену норму робочого часу (40 годин на тиждень).

А що як такому працівникові за рахунок неповного робочого часу заплановано відпрацювати 20 годин на тиждень, а він відпрацює 28 годин? З одного боку, 28 годин це менше за 40, тож порівняно з тими, хто працює повний робочий час, перепрацювання не було. З іншого боку, працівник відпрацював більше, ніж було заплановано, тобто формально все-таки перепрацювання було. Але чи має воно статус понаднормових робіт і чи оплачується у подвійному розмірі? Контролери вважають, що ні.

Як зазначає Мінсоцполітики у коментованому листі, не вважається надурочною і оплачується в одинарному розмірі робота працівника з неповним робочим днем понад передбачений трудовим договором час, але в межах установленої законодавством тривалості повного робочого дня (Постанова Пленуму ВС від 24.12.1999 р. №13).

Підсумований облік робочого часу + неповний робочий час = не заборонено

У листі Мінсоцполітики зроблено висновок про недоцільність застосування для працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, режиму роботи з підсумованим обліком. Головним аргументом було те, що при неповному робочому часові жодних подвійних оплат перепрацювань (в межах нормальної тривалості робочого часу) не виникає, тоді як при підсумованому обліку робочого часу як виключення вони все ж таки бувають.

Але про заборону такого поєднання фахівці Мінсоцполітики не говорять, адже в чинному законодавстві їх не існує. Тож, можемо зробити висновок, що неповний робочий час за підсумованого обліку робочого часу цілком правомірний.

Наприклад, якщо йдеться про заклад громадського харчування, на якому певні працівники працюють позмінно. В таких закладах часто працюють студенти та інші працівники, яким потрібен не лише неповний робочий час, а й гнучкий графік роботи. Якщо це влаштовує працівників і роботодавця, звісно, що ніхто не зможе це заборонити або за це покарати.