Схiдне міжрегiональне управлiння Держпрацi роз'яснило, як має оплачуватись працівникам час перебування в укритті під час повітряної тривоги.
Якщо працівник перебуває в укритті під час повітряної тривоги та не має можливості продовжувати там свою роботу, то відповідно до статті 34 КЗпП для такого працівника має бути оформлено простій. Згідно з вимогами статті 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). На умовах, передбачених у трудовому договорі та/або у колективному договорі, оплата за час простою може здійснюватися у більшому розмірі (ст. 9-1 КЗпП, ст. 15 Закону «Про оплату праці»)
Керівники державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, можуть самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу) (постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 №221).
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Зазначене положення статті 113 КЗпП має застосовуватись саме у разі виникнення виробничої ситуації.
У разі коли під час перебування в укритті у працівника зберігається можливість виконувати його робочі завдання, то впроваджувати простій немає підстав чи потреби, а оплата праці має здійснюватись на загальних підставах.
***
Читайте також:
