В умовах воєнного стану сигнали повітряної тривоги стали частиною щоденного життя мільйонів українців. Їх оголошення впливає не лише на безпекову ситуацію, а й на різні сфери повсякденного життя. У цьому матеріалі Мін'юст відповів на типові запитання, а саме: чи можна залишати робоче місце під час тривоги, як у таких випадках оплачується робочий час, чи дозволено пересування містом під час комендантської години у разі тривоги та що робити, якщо вас не впускають до укриття?
Трудові відносини під час повітряної тривоги
Чи має право працівник залишити робоче місце під час повітряної тривоги?
Так. Відповідно до законодавства про охорону праці, жоден роботодавець не має права вимагати від працівника продовжувати роботу в умовах, що створюють загрозу для життя чи здоров’я. Працівник має право припинити роботу й пройти в укриття.
Чи вважатиметься це прогулом?
Ні, оскільки така відсутність вважається поважною причиною. Хоча чинне законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин для відсутності на роботі, їх оцінка має ґрунтуватися на істотності обставин — тобто на тому, що такі обставини об'єктивно перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником.
Отже, відсутність працівника на робочому місці під час повітряної тривоги вважається поважною причиною, якщо вона збігається з періодом дії повітряної тривоги, а також включає час, необхідний для переміщення до укриття та повернення з нього. За можливості працівник має повідомити керівника про причину своєї відсутності. Крім того, така відсутність є обґрунтованою, якщо на підприємстві відсутнє обладнане укриття, у якому працівник може безпечно продовжувати виконання трудових обов’язків.
Як оплачується робочий час під час перебування в укритті?
Якщо працівник не може виконувати свою роботу в укритті, цей період вважається простоєм не з вини працівника. У такому випадку за ним зберігається середній заробіток. Якщо ж працівник має можливість працювати дистанційно навіть під час повітряної тривоги — зарплата нараховується як за звичайний робочий час.
Чи є законними вимоги роботодавця працювати під час повітряної тривоги?
Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи в умовах, що становлять небезпеку для його життя чи здоров’я. Вимога залишатися на робочому місці під час повітряної тривоги без можливості перейти в укриття є незаконною.
До посадових осіб роботодавця може бути застосовано адміністративну (за статтею 41 КУпАП – порушення законодавства про охорону праці) та навіть кримінальну відповідальність (за статтею 271 ККУ — порушення вимог законодавства про охорону праці), якщо роботодавець не вживав заходів щодо забезпечення безпеки працівників, зокрема заходів реагування у випадку повітряної тривоги, та це призвело до завдання шкоди життю та здоров’ю працівників чи інших осіб.
Якщо ви стикнулися з такими вимогами, зверніться до профспілки вашого підприємства або до Державної служби України з питань праці. Також ви можете написати заяву до Національної поліції.
Комендатська година та повітряна тривога
Чи має право людина пересуватись на авто/пішки до укриття під час комендатської години? Чи має це бути обовʼязково найближче укриття?
Так, але лише за певних умов. У разі оголошення повітряної тривоги дозволяється пересування пішки або на автомобілі виключно з метою прямування до найближчого укриття. При собі обов’язково слід мати документ, що посвідчує особу. Рекомендується обирати найкоротший маршрут до укриття та неухильно дотримуватись вказівок органів влади, ДСНС і правоохоронців.
Яка відповідальність за порушення комендантської години?
Під час комендантської години заборонено перебувати на вулицях і в громадських місцях без спеціальних перепусток або посвідчень. У разі порушення комендантський патруль має право зупинити людину, перевірити документи та зʼясувати підстави для перебування на вулиці.
Прямої відповідальності за порушення комендантської години наразі не встановлено. Водночас особу може бути притягнуто до відповідальності на загальних підставах — за невиконання законних вимог представників Нацполіції, територіальної оборони чи добровольчих формувань. У такому випадку можливе накладення штрафу, громадських або виправних робіт, а також адміністративний арешт до 15 діб. Якщо особа чинить опір — передбачено кримінальну відповідальність: штраф від 17 до 68 тис грн або позбавлення волі на строк до 2 років.
***
Читайте також: