Не хочете йти на роботу через неприязне ставлення колег чи керівництва? Образливі слова, ігнорування, плітки, приниження або надмірна прискіпливість можуть свідчити про явище, яке в законодавстві України має чітке визначення – мобінг. Це систематичні дії, що принижують честь та гідність працівника, і за які передбачена відповідальність для кривдників.
Міністерство юстиції України розповідає про те, як розпізнати мобінг, які його ознаки, та що робити, якщо ви постраждали від таких дій у матеріалі в межах спецпроекту «Право на повагу».
Визначення мобінгу
Відповідно до ст. 2-2 КЗпП, мобінг (цькування) – це систематичні тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників, спрямовані на приниження честі, гідності та ділової репутації працівника. Такі дії можуть проявлятися у формі психологічного або економічного тиску, зокрема через створення ворожої, напруженої чи образливої атмосфери на робочому місці.
Розрізняють зовнішні та внутрішні причини виникнення мобінгу. До зовнішніх належать соціальні чинники – культура колективу, моральний рівень, наявність неформальної ієрархії, відсутність дієвих механізмів правового реагування.
Внутрішні причини пов’язані з особистими особливостями людей – психоемоційною нестабільністю, комплексами, конфліктністю чи прагненням до домінування. Найчастіше саме внутрішні чинники стають рушійною силою цькування.
Форми прояву мобінгу
Відповідно до Закону України від 16.11.2022 №2759-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» та ст. 2-2 КЗпП формами прояву мобінгу є психологічний та економічний тиск. Закон визначає серед основних ознак:
- створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
- безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі та наради, у яких працівник, відповідно до локальних нормативних та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
- нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
- нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
- безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
- необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.
Разом з тим, закон чітко встановлює, що зміна посадових обов’язків, переведення чи дисциплінарні дії, здійснені у межах трудового законодавства, не є мобінгом.
Захист прав постраждалих від мобінгу
Працівник, який постраждав від цькування, має право на захист від дискримінації, приниження та упередженого ставлення відповідно до ст. 5-1 КЗпП. Він може:
- подати скаргу до Державної служби України з питань праці, яка має право проводити позапланові перевірки роботодавця;
- звернутися до суду для визнання факту мобінгу та відшкодування шкоди;
- розірвати трудовий договір за власним бажанням без відпрацювання, якщо роботодавець не усуває порушення;
- отримати компенсацію за лікування чи моральні страждання, якщо факт цькування доведено у суді.
Відповідальність за мобінг
За ст. 173-5 КУпАП, за вчинення мобінгу передбачено:
- штраф для громадян – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи від 20 до 30 годин;
- для посадових осіб чи роботодавців – штраф від 100 до 200 мінімумів або громадські роботи до 40 годин;
- якщо порушення вчинено повторно або групою осіб – штрафи зростають удвічі.
Кожен має право на гідні, безпечні та справедливі умови праці. Будь-які форми цькування – це порушення трудового законодавства, за яке передбачено відповідальність. Якщо ви стали свідком або постраждали від мобінгу – не залишайтеся наодинці: звертайтеся до Державної служби з питань праці чи до суду, аби захистити своє право на повагу та професійну гідність.
Як отримати безоплатну правничу допомогу
Юристи системи надання БПД можуть надати консультацію щодо захисту своїх прав у випадку мобінгу на роботі. Також деякі категорії громадян мають право на допомогу зі зверненням до суду. Отримати консультацію можна дистанційно та очно.
Дистанційно (у будні з 8:00 до 18:00 за київським часом)
Телефоном
- З мобільних чи стаціонарних телефонів у межах України: 0 800 213 103 (дзвінки безкоштовні)
- Для дзвінків з-за кордону +38 044 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).
Письмово:
Telegram: https://legalaid.gov.ua/chat
Facebook: https://www.facebook.com/Ukraine.Legal.Aid
Instagram: https://www.instagram.com/ualegalaid/
Очно (офлайн)
Офлайн можна звернутися до найближчого бюро правничої допомоги незалежно від реєстрації місця проживання. Розташування бюро та інформація про режим роботи.