Святкові та неробочі дні, незалежно від року, визначає ст. 73 КЗпП:
Святкові дні у 2026 році (дев’ять святкових днів за ст. 73 КЗпП):
- 1 січня – Новий рік;
- 8 березня – Міжнародний жіночий день;
- 1 травня – День праці;
- 8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років
- 28 червня – День Конституції України;
- 15 липня – День Української Державності;
- 24 серпня – День незалежності України;
- 1 жовтня – День захисників і захисниць України;
- 25 грудня – Різдво Христове.
Неробочі дні у 2026 році (три неробочі дні за ст. 73 КЗПП):
- один день (неділя) – Пасха (Великдень)
- один день (неділя) – Трійця
- 25 грудня – Різдво Христове.
Великдень та Трійця — перехідні свята, дата яких щороку змінюється. У 2026 році Великдень святкують 12 квітня, а Трійця 2026 припадає на 31 травня.
У чому різниця між святковими і неробочими днями?
Між ними є різниця, хоч іноді й не очевидна. Побачити її можна, переглянувши перелік вище. Як бачимо, неробочі дні – це дні, у які дозволено не працювати всім через релігійні (християнські) свята – Пасха, Різдво, Трійця. Святкові дні – це, як правило, свята не релігійні. Втім, іноді вони збігаються; здебільшого ці збіги прибрали, але Різдво і досі числиться і в святкових, і в неробочих днях. Але це не означає, що це свято можна святкувати два дні, воно залишається одним днем відпочинку – 25 грудня.
Не забули в нас й інші конфесії. За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят, однак із відпрацюванням за ці дні.
Зверніть увагу!
Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст. 51 КЗпП (яким вже встановлена скорочена тривалість робочого часу), скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Про це говорить ст. 53 КЗпП!
Перенесення святкових і неробочих днів (загальні правила)
Іноді святкові (і здебільшого неробочі) дні припадають на вихідний день працівників. В такому випадку діє норма ст. 67 КЗпП:
У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Звісно ж, не працювати в такі дні можуть собі дозволити не всі підприємства. Безперервно діючі підприємства, установи, організації можуть залучати працівників до роботи у святковий або неробочий день, при цьому дотримуючись правил, встановлених ст. 71-72 КЗпП:
Робота у святковий або неробочий день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.
Правила такого подвійного розміру оплати наведені в ст. 107 КЗпП:
- відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;
- працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
- працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
Увага! Під час дії воєнного стану ст. 73 КЗпП не діє!
Нагадаємо, що Законами від 21.10.2025 №4644-IX та №4643-IX продовжено воєнний стан та загальну мобілізацію з 05:30 5 листопада 2025 року ще на 90 діб (тобто до 3 лютого 2026 року). Про це ми писали тут.
Згідно ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» норми статей 53 та 73 КЗпП не застосовуються. Це означає, що, по суті, офіційних свят у нас наразі немає. Немає і скорочення робочого дня напередодні свят.
Тому в наведені вище святкові та неробочі дні ми не відпочиваємо, а працюємо. Звісно, якщо вони є робочими за графіком нашої роботи. Адже у ті свята, що припадають на вихідні, ми відпочиваємо – але лише тому, що цей день вихідний (а не офіційне свято).
Тому ж, наприклад, під час воєнного стану не діє правило виключення святкових та неробочих днів при розрахунку середньої зарплати для обрахунку відпускних. Про це ми писали в статті за посиланням.
Норми тривалості робочого часу для п'ятиденного та для шестиденного робочого тижня у 2026 році, а також посилання на аналогічні норми у 2009-2024 роках дивіться у нашому довіднику «Норми тривалості робочого часу на 2026 рік».
Чи може роботодавець встановити святковий або неробочий день самостійно?
Ні! Святкові та неробочі дні це тільки ті, що встановлені ст. 73 КЗпП, тобто, їх перелік встановлюється на державному рівні. Однак, працювати в ці дні чи відпочивати, вирішує роботодавець при узгодженні із працівниками.
Незважаючи на те, що встановлювати святкові та неробочі дні або скасовувати їх – це прерогатива держави, суб’єкти господарювання мають право самостійно визначати графік своєї роботи, а саме: будувати графік роботи, переносити робочі дні, встановлювати вихідні дні на підприємстві; у тому числі у ті дати, які визначені ст. 73 КЗпП.
Докладно про цю процедуру ми розповідали в статті «Чи будемо працювати на Різдвяні та Новорічні свята у 2025 році? Кожен роботодавець вирішує самостійно».
Право скасувати роботу у будь-який день в роботодавця є. Але це право обмежено гарантіями працівників – вони розраховують на певний рівень оплати праці за місяць. А якщо вони працюватимуть менше, це може зменшити і їх зарплату. Тому, встановлюючи новий вихідний день, треба це зробити так, щоб це не погіршило становище працівників. А як цього досягти?
Варіант перший – перенесення робочого дня. Тобто, в робочий день зробити вихідний, але якийсь вихідний стане робочим днем.
Тому якщо роботодавець, наприклад, вирішив, що у Різдво працівники відпочиватимуть, то про це треба видати наказ по підприємству про графік роботи в грудні 2026 року, у якому зазначити, що 25 грудня буде вихідним днем для всіх працівників.
Але при цьому якийсь інший вихідний день (наприклад, субота 19 грудня) може бути робочим днем – щоб працівники виконали норму робочого часу.
Варіант другий – зменшення норми робочого часу через встановлення додаткових вихідних днів. При цьому у певному місяці норма робочого часу на підприємстві буде меншою, ніж встановлено КЗпП, але оплата праці зберігатиметься на звичайному рівні.
Наприклад, у 2026 році роботодавець може прийняти рішення (самостійно або за погодженням з трудовим колективом) про встановлення на підприємстві додаткових вихідних днів за прикладом перенесення святкових або неробочих днів у зв'язку зі збігом їх з вихідним днем.
Таким чином, додатковими вихідними днями у 2026 році будуть:
- оскільки 8 березня (неділя) Міжнародний жіночий день – понеділок 9 березня;
- оскільки 12 квітня (неділя) Великдень – понеділок 13 квітня;
- оскільки 31 травня (неділя) Трійця – понеділок 1 червня;
- оскільки 28 червня (неділя) День Конституції України – понеділок 29 червня.
Однак те, що працівники в ці понеділки не працюватимуть (і відпрацьовувати такі вихідні не будуть), не вплине на рівень оплати праці. Оскільки й норма тривалості робочого часу в березні, квітні, червні стане меншою.