Працівник захворів під час відрядження: які дії роботодавця

1. Три варіанти для роботодавця, якщо працівник захворів у відрядженні
2. Відрядження в межах України
3. Відрядження за кордон
4. Приклад
5. Зразок. Наказ про продовження відрядження
6. Де почитати про відрядження у 2026 році

Три варіанти для роботодавця, якщо працівник захворів у відрядженні

У попередній статті ми розглянули три варіанти дій роботодавця, якщо працівник захворів під час відпустки.  А що робити, якщо хвороба спіткала під час відрядження?

У цьому випадку у роботодавця теж є три варіанти, залежно від важкості та тривалості хвороби.

• Варіант перший. Працівник повертається до місця проживання, де проходить курс амбулаторного або стаціонарного лікування. Якщо за місцем відрядження відновити працездатність неможливо, у працівника немає іншого варіанта, як повернутися додому. А в роботодавця немає іншого варіанта, як перервати відрядження.
• Варіант другий. Працівник проходить курс лікування амбулаторно (тобто без госпіталізації) за місцем відрядження. Але у цей час він не виконує службове завдання, бо є непрацездатним.
• Варіант третій. Працівник проходить курс стаціонарного лікування за місцем відрядження (тобто лікується, перебуваючи в лікарні). Звісно, що у цей час він теж не виконує службове завдання.

Як роботодавець має дізнатися про те, що працівник захворів і де саме та скільки (хоча б приблизно) працівник лікуватиметься? Тільки від самого працівника.

Тобто під час відрядження працівник та роботодавець повинні мати можливість підтримувати зв'язок: за допомогою телефону, месенджерів або електронної пошти тощо. І якщо працівник здатен говорити (писати), він має негайно повідомити про те, що захворів і не зможе виконувати службове завдання, а також чи планує він повернутися додому і скільки часу відбуватиметься відновлення працездатності (приблизно).

Це допоможе роботодавцю прийняти рішення:

1. переривати відрядження чи продовжувати;
2. надсилати іншого працівника на заміну того, що захворів, чи ні;
3. чи потрібна працівнику матеріальна або інша допомога для відновлення працездатності та повернення додому тощо.

Але ми зараз говоримо про долю саме цього відрядження та цього періоду тимчасової непрацездатності. Як вони впливають одне на одне?

На жаль, у КЗпП про це ані слова. Тож єдиний документ, який прописує дії роботодавця у випадку хвороби працівника під час відрядження, це Інструкція №59. А вона, як відомо, є обов’язковою лише для бюджетників. Тож не бюджетники самі вирішують, як діяти в такій ситуації.

Відрядження в межах України

Що пропонує п. 9 розділу ІІ Інструкції №59 для відряджень в межах України?

У разі тимчасової непрацездатності відрядженого працівника йому на загальних підставах відшкодовуютьсявитрати на найм житлового приміщення(крім випадків, коли відряджений працівник перебуває на стаціонарному лікуванні) івиплачуються добовіпротягом усього часу, доки він не може за станом здоров'я стати до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання,але на строк не більше двох місяців.

Тимчасова непрацездатність відрядженого працівника, а також неможливість за станом здоров'я повернутися до місця постійного проживання мають бути засвідчені в установленому порядку.

За період тимчасової непрацездатності відрядженому працівникові на загальних підставах виплачується допомога з тимчасової непрацездатності. Дні тимчасової непрацездатності не включаються до строку відрядження.

Відрядження за кордон

Про закордонні відрядження сказано менше, але цікавіше. Що ж каже п. 4 розділу ІІІ Інструкції №59 для закордонних відряджень?

З дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні (у разі захворювання) за наявності підтвердних документів. При цьому загальний строк відрядження не може перевищувати 60 календарних днів.

Якщо під час відрядження працівник захворів, після його повернення документ про тимчасову непрацездатність підлягає обміну в лікувальних закладах за місцем проживання чи роботи на листок непрацездатності встановленого в Україні зразка.

Обмін здійснюється на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за кордоном.

Важливо!

Рішення про продовження строку відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

За час затримки у відрядженні без поважних причин працівникові не виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати на найм житлового приміщення та інші витрати.

Тобто маємо такий алгоритм дій, який варто застосовувати і не бюджетним роботодавцям:

1. Працівник повідомляє про тимчасову непрацездатність під час відрядження.
2. Якщо працівник заявляє, що він зможе вилікуватися за кордоном і закінчити виконання свого службового завдання – що ж, поки що йдеться про продовження строків відрядження. Але наказ про це видавати зарано.
3. Роботодавець зберігає за ним (поки що) витрати на оплату житла та добові.
4. Якщо працівник заявляє, що повертається, то роботодавець розуміє, що відрядження доведеться припинити (перервати). Але працівник ще не має українського листка непрацездатності, тож поки що наказ про це теж не складаємо.
5. Час хвороби не включається до часу відрядження – тобто про оплату праці за цей період працівник може забути. Але йому оплачується листок непрацездатності, хоча у випадку із закордонним відрядженням після оформлення такого листка на підставі закордонних документів.
6. Після повернення із відрядження працівник надає підтвердні документи, і тоді вирішується питання строку відрядження, оплати житла і проїзду, а також добових. Складається наказ про продовження відрядження (див. зразок 3). Якщо працівник не надає таких документів, то не буде і оплати такого періоду, і понесених працівником витрат.

Приклад

Працівник підприємства скеровується у відрядження з 05.02.2026 до 11.02.2026 (7 днів). Розмір добових, установлений на підприємстві, – 800 грн. Заплановані витрати на проїзд до місця відрядження та назад – 1 500 грн, витрати на найм житла (оренда окремої квартири) – 3 500 грн з розрахунку 500 грн на день. Для покриття цих витрат працівникові видали аванс у сумі 10 600 грн (800 грн х 7 днів + 1500 грн + 3500 грн). У відрядженні працівник захворів 10.02.2026, пройшов стаціонарний курс лікування та розпочав виконання завдання 16.02.2026 (працівник хворів 4 робочі дні). Відрядження було завершено 19.02.2026.

Після повернення із відрядження працівник надав усі необхідні підтвердні документи. Керівник підприємства прийняв рішення продовжити строк відрядження до 19.02.2026 і відшкодувати витрати на найм житла за період стаціонарного лікування, оплату на проїзд та виплатити добові за весь час відрядження.

Через хворобу працівника відрядження продовжено на 8 днів, внаслідок чого сума добових збільшилася на 6 400 грн (800 грн х 8 днів).

Додаткові витрати на найм житла становили: 4 000 грн (500 грн х 8 днів), тому що оренда житла на час лікування не переривалася. Загальна сума витрат на найм житла становить: 500 грн х 15 днів = 7 500 грн, у т. ч. 5 500 грн – за 11 днів відрядження і 2 000 грн – за 4 дні лікування у стаціонарі.

Допомогу з тимчасової непрацездатності нараховано працівникові за 5 календарних днів (з 10.02.2026 по 15.02.2026) у сумі 4 000 грн (умовно), заробітна плата за дні відрядження (з 05.02.2026 по 09.02.2026, а також за 16.02.2026 по 19.02.2026) становить 11 000 грн. (умовно).

Зразок. Наказ про продовження відрядження

(Завантажити >>)

Де почитати про відрядження у 2026 році

Все, що потрібно знати про відрядження у 2026 році: якими законами керуватися, як оформити наказ та інші документи, скільки становлять добові та як без помилок відзвітувати. Розбираємо повний цикл – від планування поїздки до підтвердження витрат

Відрядження працівника у 2026 році: від наказу до звіту (+ зразки усіх потрібних документів)