Праця неповнолітніх у 2026 році: правила працевлаштування і робочого часу, оплата праці та відпустки за КЗПП

1. Загальні положення щодо працевлаштування неповнолітніх
2. Особливості працевлаштування неповнолітніх
3. Обмеження у застосуванні праці неповнолітніх
4. Робочий час неповнолітніх
5. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми
6. Оплата праці неповнолітніх
7. Порядок надання відпусток неповнолітнім
8. Особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми
9. Зміна тривалості робочого часу з настанням повноліття
10. Особливості матеріальної відповідальності неповнолітніх
11. Висновок
12. Де почитати більше про працевлаштування неповнолітніх?

Загальні положення щодо працевлаштування неповнолітніх

Неповнолітньою, згідно п. 2 ст. 6 СКУ, вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до вимог ст. 187 КЗпП, неповнолітні особи, що не досягли 18 років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

Зокрема, це означає, що неповнолітні працівники мають право на передбачені законодавством відпустки, а в разі хвороби – на допомогу по тимчасовій втраті працездатності.

Неповнолітні працівники працевлаштовуються на загальних підставах, така робота оформлюється як основне місце роботи. Також з неповнолітньою особою можна укладати договір цивільно-правового характеру на виконання робіт.

Інфографіка від Держпраці щодо оформлення на роботу неповнолітніх

(Завантажити)

Особливості працевлаштування неповнолітніх

Законодавство України встановлює певні обмеження щодо працевлаштування неповнолітніх – вікові, наявність згоди батьків, форма трудового договору, стан здоров'я та інші.

Вікові обмеження

Частина 1 ст. 188 КЗпП встановлює вікові обмеження працевлаштування неповнолітніх: не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.

Однак законодавець передбачив певні виключення з цього правила.

Так, особи, які досягли п'ятнадцяти років, можуть, як виняток, прийматись на роботу за згодою одного із батьків або особи, що його замінює (ч. 2 ст. 188 КЗпП).

Також згідно ч. 3 ст. 188 КЗпП допускається прийняття на роботу при досягненні ними чотирнадцятирічного віку здобувачів освіти закладів загальної середньої, професійної, фахової передвищої чи вищої освіти, які здобувають у будь-якій формі початкову, базову середню чи профільну середню освіту, за наступних умов:

• для виконання легкої роботи, що не шкодить здоров'ю і не порушує процесу навчання;
• у вільний від навчання час;
• з дозволу одного з батьків або особи, яка їх замінює.

Порядок надання батьками згоди на працевлаштування

Згода на працевлаштування неповнолітнього надається у письмовій формі.

Законодавством не встановлено уніфікованої форми такої згоди.

Вона зазвичай надається у вигляді заяви, у якій крім типових реквізитів доцільно зазначити:

• фразу «Даю згоду на працевлаштування»,
• ПІБ неповнолітнього та дату народження;
• посаду, на яку працевлаштовується неповнолітній;
• (за необхідності) характер роботи.

Укладання трудового договору

Особи, які досягли 16 років, мають право укладати трудовий договір самостійно.

Вимогами ст. 24 КЗпП передбачена обов'язковість письмової форми трудового договору з неповнолітнім. І хоча на період дії воєнного стану в Україні сторони за згодою визначають форму договору (ч. 1 ст. 2 Закону №2136), радимо дотримуватись саме письмової форми. Документ під назвою "трудовий договір" складати при цьому не обов'язково, але наказ про прийняття на роботу та заяву (із згодою одного з батьків за потреби) радимо оформлювати в усіх випадках працевлаштування неповнолітніх.  

Стан здоров'я

У потенційного неповнолітнього працівника не має бути медичних протипоказань. Тому він має пройти медичне обстеження і надати довідку.

Такий профілактичний огляд є обов'язковим для щорічного проходження – доки працівнику не виповниться 21 рік.

Встановлення випробувального терміну

В мирний час не можна встановлювати випробувальний термін для неповнолітніх під час прийняття на роботу (ч. 3 ст. 26 КЗпП).

Однак під час воєнного стану діє інша норма – ч. 2 ст. 2 Закону №2136: при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. Тобто, і для неповнолітніх.

Обмеження у застосуванні праці неповнолітніх

Неповнолітні особи користуються низкою суттєвих пільг щодо охорони праці.

Роботодавець не має права застосовувати працю неповнолітніх на:

• важких роботах (ст. 190 КЗпП);
• роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці (ст. 190 КЗпП). Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом МОЗ від 31.03.1994 №46.
• підземних роботах (ст. 190 КЗпП);
• роботах, що передбачають підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для неповнолітніх граничні норми (ст. 190 КЗпП);
• нічних, надурочних роботах і роботах у вихідні дні (ст. 192 КЗпП).

В останній час одним з найпоширеніших місць працевлаштування неповнолітніх є робота продавцями, барменами, офіціантами, тощо у відповідних закладах.

Але, згідно ч. 1 ст. 71 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» неповнолітнім особам заборонено бути продавцями таких товарів:

• пиво (крім безалкогольного),
• алкогольні, слабоалкогольні напої,
• тютюнові вироби, електронні сигарети,
• рідини, що використовуються в електронних сигаретах,
• пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

Робочий час неповнолітніх

Тривалість робочого часу для неповнолітніх

Для неповнолітніх працівників у ст. 51 КЗпП визначена наступна скорочена тривалість робочого часу, а саме:

• для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
• для осіб віком від 15 до 16 років – 24 години на тиждень;
• для учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул, – 24 години на тиждень.

Якщо учні працюють протягом навчального року, максимальна тривалість їхнього робочого часу удвічі менша:

• для працівників віком від 16 до 18 років – 18 годин на тиждень;
• для працівників віком від 15 до 16 років – 12 годин на тиждень;
• для працівників віком від 14 до 15 років – 12 годин на тиждень.

Увага!

Законодавство збороняє роботодавцям збільшувати норму робочого часу для неповнолітніх, навіть якщо вони працюють на об'єктах критичної інфраструктури під час воєнного стану (ч. 8 ст. 6 Закону №2136).

Порядок врахування у трудовому договорі праці під час навчального року

Роботодавцю доцільно при укладання договору з неповнолітнім враховувати, чи містить період дії трудового договору період навчального року такої особи.

У зв'язку з тим, що однією з істотних умов трудового договору є режим роботи та відпочинку працівника, роботодавцю одразу при укладанні трудового договору з неповнолітнім, який навчається, необхідно:

• отримати від неповнолітнього довідку учбового закладу про період навчального року,
• якщо трудовий договір не має сезонного характеру (працівник буде продовжувати працювати і під час навчального року), внести у трудовий договір тривалість робочого часу неповнолітнього працівника для умов навчального року та поза ним з одночасним зазначенням дати початку та завершення таких періодів.

Розподіл робочого часу на протязі робочого тижня

Неповнолітні особи можуть працювати лише у робочі дні за умов п'ятиденного (або меншого) робочого тижня. Це пов'язано з тим, що згідно ст. 192 КЗпП забороняється робота неповнолітніх працівників у вихідні дні.

КЗпП не встановлена норма рівномірного розподілу робочого часу неповнолітніх на протязі робочого тижня, але загальними нормами трудового законодавства передбачена норма рівномірного розподілу робочого часу працівників на протязі робочого тижня.

Тому, максимальна тривалість робочого дня для неповнолітньої особи становитиме:

1. за умов 36-годинного робочого тижня:

• 7 годин 12 хвилин з понеділка по п'ятницю або 
• понеділок – 8 годин, з вівторка по п'ятницю – 7 годин;

2. за умов 24-годинного робочого тижня:

• 4 години 48 хвилин з понеділка по п'ятницю або
• з понеділок по четвер – 5 годин, п'ятниця – 4 години;

3. за умов 18-годинного робочого тижня:

• 3 години 36 хвилин з понеділка по п'ятницю або
• з понеділка по середу – 4 години, четвер та п'ятниця – 3 години;

4. за умов 12-годинного робочого тижня:

• 2 години 24 хвилини з понеділка по п'ятницю або 
• понеділок та вівторок – 3 години, з середи по п'ятницю – 2 години.

Роботодавець може встановити інший розподіл тривалості робочого дня у цілих годинах між днями тижня. Але п. 5 Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми передбачено обов'язковий рівномірний розподіл тижневого робочого часу неповнолітніх за днями робочого тижня.

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми

Граничні норми встановлюють обмеження щодо роботи неповнолітніх з важкими речами.

Згідно їх вимог до роботи неповнолітніх щодо переміщення важких речей застосовуються наступні вимоги:

• підлітків забороняється призначати на роботи, які пов'язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей;
• до роботи, що потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються підлітки, які не мають медичних протипоказань, що засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом;
• до тривалої роботи по підійманню та переміщенню важких речей підлітки до 15 років не допускаються;
• робота підлітків з вантажами не повинна становити більше 1/3 робочого часу;
• обов'язковим повинен бути рівномірний розподіл тижневого робочого часу за днями робочого тижня.

Вага окремого вантажу та сумарна вага вантажу, який повинні підіймати та переміщувати підлітки, не повинна перевищувати граничних норм, зазначених у наступних таблицях. 

Таблиця 1. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної та тривалої роботи

Примітки до таблиці 1:

1. Короткочасна робота – 1-2 підняття та переміщення вантажу; тривала – більше ніж 2 підняття та переміщення протягом години робочого часу.
2. Календарний вік визначається як число повних років, що відраховуються від дати народження.
3. У вагу вантажу включається вага тари і упаковки.
4. Докладене м'язове зусилля при утриманні або переміщенні вантажу з використанням засобів малої механізації не повинно перевищувати граничної норми ваги вантажу, його тривалість – не більше 3 хвилин., подальший відпочинок – не менше 2 хвилин.

Таблиця 2. Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків у розрахунку на 1 год. робочого часу

Примітки до таблиці 2:

1. Сумарна вага вантажу дорівнює добутку ваги вантажу на кількість його підйомів (переміщень).
2. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, верстата, конвеєра, іншого. 
3. Висота підіймання не повинна перевищувати 1 м. 
4. Відстань переміщення вантажу вручну не повинна перевищувати 5 м.

Оплата праці неповнолітніх

Згідно ч. 1 ст. 194 КЗпП, заробітна плата неповнолітнім працівникам при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи. 

Для неповнолітніх норма тривалості робочого часу дорівнює максимальній тривалості скороченого робочого часу залежно від віку та часу роботи – у період навчання (начального року) та вільний від навчання період (під час канікул).

Тобто, якщо неповнолітній працівник відпрацював свою норму робочого часу, то його заробітна плата повинна бути не менше ніж заробітна працівника відповідної категорії при повні тривалості робочого часу.

Приклад 1.

У серпні 2026 року неповнолітній працівник віком 17 років відпрацював 144 години.

Норма робочого часу для такого працівника становить 144 години на місяць.

Дорослий працівник на аналогічній посаді має посадовий оклад у сумі 12000,00 грн. при нормі робочого часу 168 годин на місяць.

Оскільки неповнолітній працівник працює за скороченим робочим часом і свою, хоч і меншу за звичайну, норму робочого часу відпрацював, заробітна плата неповнолітнього працівника повинна становити 12000,00 грн.

Порядок надання відпусток неповнолітнім

Згідно ч. 8 ст. 6 Закону про відпустки, особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день. 

Увага! 

Це правило діє і під час воєнного стану. Відповідне роз’яснення Мінюсту ми наводили тут. 

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України, у працівників віком до 18 років та осіб з інвалідністю навіть під час воєнного стану зберігається право на оплачувану щорічну основну відпустку мінімальної тривалості, гарантованої законом (для працівників віком до 18 років – 31 день, у осіб з інвалідністю I та II груп – 30 днів, у осіб з інвалідністю ІІІ групи – 26 днів).

Стаття 195 КЗпП щодо надання відпусток неповнолітнім працівникам передбачено наступні додаткові гарантії:

• відпустки надаються у зручний для них час,
• відпустки повної тривалості надаються у перший рік роботи за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Під час складання графіка відпусток роботодавець зобов'язаний враховувати побажання неповнолітніх працівників у першочерговому порядку. Якщо такого працівника прийнято на роботу після затвердження графіка, період його відпустки визначається шляхом внесення відповідних змін до графіка.

Учні й студенти мають право на додаткові оплачувані відпустки у зв'язку з навчанням згідно ст. 13, 14 та 15 Закону про відпустки.

Особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми

З ініціативи роботодавця

Законодавство також додатково захищає неповнолітніх працівників у випадку розірвання трудового договору з ними з ініціативи роботодавця.

Згідно ст. 198 КЗпП звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи роботодавця має наступні додаткові особливості:

• звільнення допускається тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей,
• звільнення з підстав, зазначених в пп. 1 (змін в організації виробництва і праці), 2 (виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі) і 6 (поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу) ст. 40 КЗпП, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.

На вимогу батьків або інших осіб

Згідно ст. 199 КЗпП законодавство дозволяє розірвати трудовий договір на вимогу батьків і піклувальників неповнолітнього, а також держорганів та службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю – якщо такий договір загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його інтереси.

Зміна тривалості робочого часу з настанням повноліття

Відповідно до ст. 51 КЗпП, особи до 18 років працюють за скороченою тривалістю робочого часу. 

Але з настанням повноліття такі гарантії втрачають чинність і працівник може працювати на загальних умовах.

Увага!

Якщо при укладенні трудового договору зазначено, що його умови встановлені на період до досягнення повноліття, то відсутня необхідність в попередженні працівника про зміну його умов праці у зв'язку з цим.

У випадку, якщо умови роботи після досягнення повноліття з працівником не обговорювались і є необхідність у зміні і/або встановленні інших відмінних умов праці, то з урахуванням вимог ст. 9 КЗпП, сторони повинні узгодити між собою умови подальшої роботи такого працівника. 

Якщо сторони досягли згоди, то видається наказ про зміну умов праці, із яким працівника треба ознайомити до початку роботи на нових умовах.

Особливості матеріальної відповідальності неповнолітніх

Повна матеріальна відповідальність

Згідно з КЗпП, заборонено укладати договори про повну індивідуальну чи колективну матеріальну відповідальність з неповнолітнім працівником.

Таке обмеження прямо встановлене ст. 135-1 КЗпП, де прописано, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність укладаються з працівниками, які досягли 18 років.

Якщо неповнолітньому працівникові пропонують укласти договір про повну матеріальну відповідальність йому слід відмовитися від підписання такого договору посилаючись на ст. 135-1 КЗпП.

Якщо такий договір все є укладено, то його умови для неповнолітнього працівника є нікчемними.

Увага! 

Повна матеріальна відповідальність для неповнолітніх може наставати у виняткових випадках, прямо передбачених ст. 134 КЗпП, наприклад:

• якщо шкоду заподіяно внаслідок дій працівника, що мають ознаки злочину;
• якщо шкоду заподіяно працівником, який перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння;
• якщо шкоду заподіяно не при виконанні трудових обов'язків.

У цих випадках, відповідальність настає безпосередньо згідно із законом, незважаючи на відсутність укладеного договору про повну матеріальну відповідальність.

Обмежена матеріальна відповідальність

Неповнолітні особи можуть бути притягнуті до обмеженої матеріальної відповідальності згідно із загальними нормами КЗпП. 

Це означає, що вони відповідають за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Щоб покласти на працівника матеріальну відповідальність за шкоду роботодавець повинен довести наявність умов, передбачених ст. 130 КЗпП, а саме:

• наявність винних протиправних дій (бездіяльності) працівника,
• шкоду, не відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, 
• за шкоду, заподіяну працівником, що не перебував у стані крайньої необхідності.

Висновок

У статті розглянуто основні норми законодавства щодо працевлаштування неповнолітніх. Роботодавець повинен суворо дотримуватись їх вимог, бо ігнорування може призвести до його відповідальності за порушення трудового законодавства.

Де почитати більше про працевлаштування неповнолітніх?

• Скорочення працівників та особливості праці неповнолітніх у 2026 році: алгоритм від Держпраці
• Працевлаштовуєте неповнолітнього: чи потрібна згода батьків?
• Праця неповнолітніх у 2026 році: правила обліку від Держпраці
• Алгоритм оформлення неповнолітнього працівника