Відомість оперативного обліку військовозобов'язаних – 2026: правила складання роботодавцями за Порядком №1487

1. Чим затверджена форма Відомості і з чого складається? 
2. Як часто треба складати Відомість? 
3. Яка інформація зазначається в табличній частині Відомості? 
4. Приклад складання Відомості
5. Яка відповідальність за порушення порядку складання Відомості? 

Одразу слід зазначити, що Порядок №1487, додатком 12 до якого і затверджена Відомість, і про яку ми розповімо далі, говорить про неї досить мало. Проте, чітко наголошує про мету її ведення.

Відомість оперативного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі – Відомість) за п. 33 Порядку №1487: 

• Складається усіма роботодавцями, які зобов’язані вести військовий облік (у яких працюють призовники, військовозобов’язані або резервісти);
• Містить інформацію про кількість призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які зараз працюють на підприємстві;
• Є документом, який доповнює Списки персонального військового обліку і тому зберігається разом із ним. До ТЦК Відомість не подається (навіть при звірянні). 

А тепер давайте розглянемо ці правила докладніше. 

Чим затверджена форма Відомості і з чого складається? 

Форма Відомостей затверджена Порядком №1487 і є Додатком 12 до цього Порядку. Складається вона із заголовної та прикінцевої частин, а також таблиці між ними:

• У заголовній частині зазначаються назва підприємства, установи або організації, у якій складено Відомість, а також дата її складання. 
• У прикінцевій частині зазначаються підписи особи, яка склала Відомості (це особа, яка відповідає за ведення військового обліку), та керівника юрособи. Поруч із підписами зазначаються тільки їх ПІБ (РНОКПП не наводиться). 

Найбільшу увагу слід приділити даті складання Відомості та її табличній частині. 

Як часто треба складати Відомість? 

На перший погляд, на це питання відповісти дуже просто – Відомість, як і Списки персонального військового обліку, з якими вона йде у парі, складаються щорічно і тільки раз на рік: так визначено Порядком №1487.  

Важливо!

Щороку до 25 січня (станом на 1 січня) Списки персонального військового обліку та Відомості оперативного обліку підписуються керівником державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, а також особою, відповідальною за ведення військового обліку, та реєструються в установленому порядку в службі діловодства таких органів, підприємств, установ, організацій.   

П. 40 Порядку №1487

Але у Відомості (як і у Списках) повинна міститись лише актуальна інформація щодо працівників. Тому в ці документи за потреби вносяться зміни. І, якщо ви уважно подивитесь на опис рядка Відомості, у якому зазначається дата, то помітите, що це не просто дата складання, а дата внесення останніх змін до Відомості. 

То скільки разів на рік треба складати Відомості? Раз на рік (станом на 1 січня, і з внесенням потім до неї змін протягом року) чи щоразу, як тільки інформація, зазначена у Відомостях раніше, змінилася? 

Чіткої відповіді на це питання в Порядку №1487 немає. Але чітко встановлено і обов’язок складати Відомість станом на 1 січня, і обов’язок із внесення змін до неї в разі, якщо зміниться інформація, яка в ній зазначена). Порушення цих обов’язків означатиме порушення правил військового обліку, тому краще мати докази кожної такої дії. 

Наприклад, часто можна почути, що, якщо Відомість складається в електронній формі, то до неї вносяться потрібні зміни і дата в її заголовній частині змінюється на дату останнього внесення змін (і так щоразу, коли вносяться зміни протягом року). І що друкувати та зберігати кожен варіант Відомостей після змін не потрібно - Порядок №1487 цього не вимагає. Формально, у роботодавця має бути доказ того, що ним була складена Відомість із даними станом на 1 січня. Актуальний варіант Відомості може зберігатися в електронному вигляді і друкуватися та підписуватися лише за потреби (якщо завітає документальна перевірка від ТЦК, наприклад). Така думка приваблива для багатьох роботодавців, але наскільки безпечно так робити? 

Дійсно, при документальній перевірці ТЦК, в першу чергу, цікавитиме Відомість із актуальними даними. Тому треба буде надати Відомість після останнього внесення змін, вона найважливіша. Але щоб не виникло  питань, чи складалась Відомість станом на 1 січня та наскільки регулярно і своєчасно вносяться до неї зміни протягом року, на нашу думку, краще друкувати, підписувати і зберігати усі зазначені варіанти.   

Тим більше, якщо ви складаєте Відомість у паперовій формі. Щоразу закреслювати дані в одному документі (а протягом року склад працівників може змінюватися неодноразово) – недоречно. Краще, на нашу думку, складати Відомість станом на 1 січня і далі, щоразу як дані в ній протягом року треба змінити, окремо. Звісно, що кожен такий варіант Відомості має бути підписаний і зберігатися як доказ регулярно і вчасного оновлення даних військового обліку. 

Яка інформація зазначається в табличній частині Відомості? 

Тут, на відміну від Списків, немає персональних даних. Дані у Відомості наводяться сумарно – в розрізі категорій працівників.  

За вертикаллю у Відомості зазначаються дві категорії: військовозобов'язані та призовники. 

Хто такі військовозобов’язані?

Військовозобов’язані – це громадяни, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України чи інших військових формувань і можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації. 

До них належать: 

• Чоловіки віком від 25 до 60 років (за загальним правилом, або молодші, якщо вже мають досвід служби чи набули статус раніше);
• Жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність;
• Особи з відстрочкою чи бронюванням (вони не підлягають призову, але юридично залишаються військовозобов'язаними).

Хто такі призовники?

Призовники – це громадяни України, які взяті на військовий облік призовних дільниць і підлягають підготовці до служби або призову.  Вони не підлягають мобілізації, окрім випадків, коли вони вже мають статус військовозобов'язаних. 

До них належать:

• Особи віком до 25 років, які  пройшли процедуру взяття на військовий облік до ТЦК;
• Юнаки у рік досягнення 17 років обов’язково мають стати на військовий облік. Якщо юнак не стане на військовий облік до повноліття, після досягнення 18 років його можуть взяти на облік автоматично. Про це від Міноборони тут;
• Бути призовницею може і дівчина (жінка) від 18 до 25 років, яка добровільно подала заяву про взяття на військовий облік;
• Вони не є військовозобов'язаними, якщо раніше не проходили строкову службу чи не закінчили військову кафедру;
• Після досягнення 25-річного віку статус призовника змінюється на статус військовозобов'язаного.

Дані про військовозобов'язаних відображаються в таблиці Відомості сумарно із даними про резервістів (в тому числі). А ще наводиться інформація про військовозобов’язаних в залежності від їх статусу (офіцери, рядові, сержанти і старшини) і статі (дані про військовозобов’язаних жінок наводяться окремо). 

В якому рядку Відомості відображати працюючу жінку, чка має статус призовниці? 

Відповідь Міноборони щодо відображення у Списках ми аналізували у цій статті.

Міноборони роз’яснює: якщо жінка перебуває на військовому обліку саме як призовниця, її слід включати до четвертої групи Списків персонального військового обліку — Списку призовників. А от третя група призначена для військовозобов’язаних та резервістів з числа жінок.

Оскільки Відомості є парним документом до Списків, то той самий принцип, на нашу думку, треба застосовувати і щодо них. Тобто, якщо жінка – призовниця, то її треба відображати в рядку 2 таблиці Відомостей. 

За горизонталлю у Відомості наводиться загальна кількість кожної категорії працівників, їх статус щодо мобілізації та дані про прийняття на роботу або звільнення з початку календарного року, у якому складається ця Відомість. 

Так, у таблиці наводяться дані про військовозобов’язаних працівників, які мають мобілізаційні розпорядження. Це така категорія працівників, які заздалегідь знають, до якого військового підрозділу їх буде мобілізовано в разі призову. Дані про наявність мобілізаційного розпорядження міститься у е-ВОД, тому вони зазначаються як в Списках (персонально щодо працівників, які мають таке розпорядження), так і у Відомості (загальною кількістю таких працівників, щодо призовників ці дані не наводяться). 

А ще в таблиці зазначають дані про бронь. Але бронювання наразі можливо лише для військовозобов’язаних чоловіків. Тому в рядку про призовників та щодо військовозобов’язаних жінок така графа не заповнюється. Цікаво, що інформація про інші види відстрочок за ст. 23 Закону про мобілізацію, у Відомості не наводиться. 

Окремо в таблиці наводиться кількість працівників, які не мають мобілізаційного розпорядження або броні. 

Приклад складання Відомості

Припустимо, що на підприємстві 100 працівників. З них 70 військовозобов’язані (з них 2 офіцери і 4 жінки), 45 з яких мають бронь.  А ще на підприємстві працюють 10 призовників. Оскільки ми складаємо зразок станом на 1 січня, то ще немає інформації про звільнення або прийняття на роботу.

Ось як виглядатиме Відомість (див. зразок).

Зразок. Відомість оперативного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів

(завантажити)

Яка відповідальність за порушення порядку складання Відомості? 

На порушників чекатиме адмінштраф за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 210-1 КУпАП). Під час особливого періоду (мається на увазі воєнний стан) розмір такого адмінштрафу для посадових осіб підприємств становить від 2 000 до 3 500 н.м.д.г. (від 34 000 до 59 500 грн).

Але слід розрізняти вчинене правопорушення і триваюче правопорушення. Наприклад, виявлена при перевірці відсутність військового обліку (і складених Відомостей), який треба було почати вести роки тому, – це триваюче правопорушення. Бо воно триває і досі. 

За порушення правил ведення військового обліку, які були самостійно виправлені до виявлення порушення контролерами, адмінштрафу не буде. 

Якщо при складанні Відомості були помилки, які виявила перевірка, то слід звернути увагу на строки давності. Зараз за ст. 38 КУпАП (у редакції, чинній з 19.05.2024) вказано, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст. 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.