
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на своїй сторінці у Facebook розповіла, що у разі нещасного випадку на роботі: хто вирішує, чи він виробничий.
Водій швидкої допомоги втратив свідомість за кермом під час зміни.
Сталася ДТП.
Комісія провела розслідування та склала акт за формою Н-1/П, визнавши випадок таким, що пов’язаний з виробництвом.
А далі виник спір: чи правильно комісія визначила обставини та причини нещасного випадку?
Справу розглядав Верховний Суд.
І тут є важливий висновок для роботодавців та працівників.
Що встановив верховний суд?
28 вересня 2026 року у справі №295/15005/24 Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Ключове:
суд не встановлює самостійно факт пов’язаності або непов’язаності нещасного випадку з виробництвом.
Це належить до компетенції комісії, яка проводить розслідування.
Але це зовсім не означає, що акт комісії «поза контролем суду».
Навпаки.
Суд може перевірити:
- чи дотрималася комісія вимог Порядку №337;
- чи правильно встановила обставини події;
- чи дослідила причини нещасного випадку;
- чи належним чином оцінила докази;
- чи обґрунтовано визначила випадок як пов’язаний або не пов’язаний з виробництвом;
- чи відповідає акт Н-1 вимогам законодавства.
Тобто суд не підміняє комісію, але може перевірити законність та обґрунтованість її висновків.
А тепер – ситуація з цієї справи
Працівник – водій санітарного автомобіля.
02 квітня 2024 року під час зміни він перебував за кермом автомобіля «Швидка допомога».
Під час руху він втратив свідомість.
Сталася ДТП.
Комісія провела розслідування та встановила, що випадок стався під час виконання працівником професійних обов’язків.
У акті було зазначено:
- вид події – погіршення стану здоров’я;
- причина – інші причини.
Позивач не погодився з актом і вважав, що комісія неправильно встановила обставини нещасного випадку.
Що сказав суд?
Суди перевірили акт розслідування та не знайшли підстав для його скасування.
Верховний Суд погодився.
При цьому ВС звернув увагу на принципово важливу річ:
- пункт 33 Порядку №337 покладає на комісію обов’язок не просто оформити документи, а всебічно дослідити нещасний випадок.
Зокрема, комісія повинна:
- обстежити місце події;
- отримати пояснення;
- опитати свідків;
- дослідити документи;
- за необхідності отримати медичні висновки;
- встановити вид події та причини;
- визначити відповідність умов праці вимогам законодавства;
- встановити осіб, які допустили порушення;
- визначити, пов’язаний випадок з виробництвом чи ні;
- скласти відповідний акт.
Тобто акт Н-1 – це не формальність.
Що особливо важливо для роботодавця?
Не можна обмежитися фразою:
«Працівник просто втратив свідомість – отже, це не виробничий випадок».
Порядок №337 передбачає конкретний алгоритм розслідування.
Якщо працівник перебував на робочому місці та виконував трудові обов’язки, комісія повинна дослідити всі обставини.
І особливо – причини погіршення стану здоров’я та їх зв’язок із виконанням роботи.
А що робити працівнику, який не згоден з актом?
Тут теж є важливий момент.
Пункт 58 Порядку №337 передбачає можливість звернення щодо повторного розслідування протягом трьох років з дати отримання акта Н-1.
Таке звернення можливе, якщо є незгода з обставинами, причинами або висновками комісії.
А якщо спір доходить до суду, працівник повинен доводити не просто:
«Я не погоджуюся з актом».
Потрібно показати, які саме вимоги Порядку №337 порушила комісія та якими доказами це підтверджується.
Саме на це звернув увагу Верховний Суд у справі №295/15005/24.
І ще один важливий момент
Ця позиція не виникла вперше у 2026 році.
Верховний Суд послався на висновок Великої Палати ВС від 22 травня 2024 року у справі №227/2301/21.
Велика Палата сформулювала принцип:
комісія встановлює, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом, а суд перевіряє законність та обґрунтованість такого висновку.
Висновок для кадрової служби та охорони праці
Неякісне розслідування – це ризик не лише для працівника.
Це ризик і для роботодавця.
Тому при кожному нещасному випадку важливо не просто «закрити папери», а реально встановити:
- Що сталося?
- Чому сталося?
- Чи була подія пов’язана з роботою?
- Чи дотримано порядку розслідування?
Бо правильно оформлений акт Н-1 – це результат повного розслідування, а не просто підпис членів комісії.
Верховний Суд ще раз нагадав: комісія встановлює зв’язок із виробництвом, а суд контролює законність її висновків.
Більше про нещасні випадки на роботі читайте у матеріалах:
- Типові порушення Порядку розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві
- На підприємстві стався нещасний випадок через обстріл: які дії роботодавця?
- Нещасний випадок на виробництві та травма в побуті: в чому різниця
- Які правила створення комісії на підприємстві у разі нещасного випадку?
- Помилка в акті розслідування нещасного випадку за формою Н-1: алгоритм виправлення згідно чинного Порядку
- Середня зарплата після нещасного випадку: ПФУ визначив розрахунковий період у 2026 році
