Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на своїй сторінці у Facebook розповіла, що блекаути принесли нову проблему, про яку роботодавці часто мовчать, а працівники не завжди знають свої права.
Давайте чесно: скільки разів ви заходили в офіс, склад або магазин, де через генератор, встановлений біля входу чи вікна, стоїть запах вихлопу, а голова починає боліти вже за пів години?
Важливо: чадний газ не має кольору й запаху. Тому запах гару – лише один із можливих сигналів небезпеки, але не спосіб визначити наявність CO.
Від власників бізнесу можна почути: «Ну а що робити? Зате робочі місця зберегли, світло є». Але закон виходить із іншого принципу: здоров’я працівника не може бути ціною безперебійної роботи бізнесу.
Стаття 153 КЗпП забороняє роботодавцю вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для його життя чи здоров’я або такої, що не відповідає законодавству про охорону праці.
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я, інших людей або довкілля. Про це потрібно негайно повідомити безпосереднього керівника або роботодавця.
Стаття 6 Закону України «Про охорону праці» також передбачає, що на час простою, який виник не з вини працівника через небезпечну виробничу ситуацію, за ним зберігається середній заробіток.
А ст. 4 цього Закону закріплює принцип пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Простіше кажучи: прибуток компанії не може коштувати працівникам легень, здоров’я або життя.
Якщо вихлопні гази потрапляють у приміщення через неправильно встановлений генератор, несправну систему відведення або розміщення біля вікон і вентиляційних отворів, а працівник захворів, така ситуація може підлягати розслідуванню як нещасний випадок або гостре професійне захворювання (отруєння).
Згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ №337, гостре професійне захворювання (отруєння) – це, зокрема, захворювання, яке виникло після одноразового (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу шкідливого фактора.
Але важливо: не кожен головний біль автоматично визнається виробничим отруєнням. Комісія має встановити медичний діагноз, факт впливу шкідливого фактора та зв’язок між умовами роботи й погіршенням здоров’я.
Що це може означати для роботодавця?
Можливі фінансові санкції за порушення законодавства про охорону праці та відповідальність посадових осіб.
Якщо випадок офіційно визнають нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, працівник може отримати страхову виплату по тимчасовій непрацездатності.
Для виробничої травми чи професійного захворювання допомога, як правило, виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати відповідно до Закону України №1105-XIV.
Можлива кримінальна відповідальність за ст. 271 ККУ, якщо службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином – суб'єктом підприємницької діяльності порушено вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці та це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.
Сам факт поганого самопочуття ще не означає автоматичного складу злочину – необхідно довести порушення, вину та причинний зв’язок.
Інструкція для працівника
1. Не залишайте ситуацію без реакції
Якщо в приміщенні є вихлоп, задимлення, підозра на чадний газ або працівникам стало зле, вийдіть у безпечне місце на свіже повітря. За симптомів отруєння телефонуйте 103 або 112, а за пожежної чи технічної небезпеки – 101.
2. Повідомте роботодавця письмово
Можна подати службову записку, надіслати повідомлення корпоративною електронною поштою або іншим способом, який дозволяє підтвердити факт звернення.
3. Зверніться до лікаря
Якщо стало зле, зверніться до лікаря безпосередньо з роботи або викличте швидку.
Попросіть, щоб у медичній документації були зафіксовані час, місце, обставини появи симптомів і можливий вплив виробничого фактора.
Медичний запис є важливим доказом, але не завжди є остаточним підтвердженням виробничого отруєння. Тому також зберігайте фото, відео, листування, дані свідків і копії своїх звернень.
4. Порушуйте питання про простій
Якщо через небезпечні умови працювати неможливо, працівник може вимагати офіційно оформити час простою не з його вини.
Загальне правило ст. 113 КЗпП передбачає оплату простою не нижче 2/3 тарифної ставки або окладу. Але для простою, який виник саме через небезпечну виробничу ситуацію, закон передбачає збереження середнього заробітку.
Порада бізнесу
- встановлюйте генератор лише просто неба;
- розміщуйте його подалі від вікон, дверей, вентиляційних отворів і будівель – ДСНС рекомендує відстань не менше 6 метрів, якщо інструкція виробника не передбачає більшої;
- забезпечте правильне підключення, заземлення та захист електромережі;
- не використовуйте генератор у приміщенні, складі, підвалі, гаражі чи на балконі;
- встановіть сертифіковані датчики чадного газу в приміщеннях, де перебувають люди;
- проводьте інструктаж працівників і регулярно перевіряйте систему відведення вихлопних газів.
Світло ввімкнеться. А здоров’я – не генератор: запасного немає.
З початком осінньо-зимового сезону 2026/2027 енергосистема України знову під загрозою. Зібрали головні правила для бізнесу: як вести облік генераторів, купувати пальне, зберігати його та дотримуватись пожежної безпеки. Про це все в матеріалі:
Генератори на підприємстві у 2026 році: довідник про облік, оподаткування та оформлення
