Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Мінпраці звернуло увагу на проблему визначення дати закінчення строку трудового договору (або контракту) у разі, коли при звільненні працівник скористався своїм правом на відпустку.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.
Отже, Мінпраці зазначає, що цією нормою передбачено можливість надання за бажанням працівника невикористаної відпустки при його звільненні у зв’язку із закінченням строку трудового договору, а не обов’язокроботодавця, як у частині першій вищезазначеної статті.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки» передбачено, що в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, щорічну відпустку має бути продовжено або перенесено на інший період. Проте настання обставин, зазначених у пп. 1 — 4 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки», не означає, що працівник може на свій розсуд вирішувати питання про перенесення відпустки на період, безпосередньо наступний за днем припинення дії цих обставин. Про це роботодавець видає відповідний наказ на підставі листка непрацездатності та заяви працівника.
Мінпраці звертає увагу на те, що припинення трудового договору після закінчення строку не потребує подання заяви чи якогось волевиявлення працівника.
Отже, враховуючи вищезазначене та те, що звільненому працівникові було виплачено допомогу за період тимчасової непрацездатності та середню заробітну плату за період щорічної відпустки, на нашу думку, не вбачається порушення щодо звільнення датою закінчення строку дії контракту.
Такий висновок не суперечить й судовій практиці навіть у випадку, коли такий працівник скористався такою відпусткою, в результаті чого його трудовий договір (або контракт) було продовжено на цей строк.
Ухвалою від 17.09.2003 р. Судова палата у цивільних справах ВСУ зазначає, що в цьому випадку не має місце перенесення дати звільнення з останнього дня роботи на останній день відпустки. Щоправда, це правило не поширюється на працівників, які працюють за контрактом в органах внутрішніх справ (постанова ВАСУ від 25.07.2007 р., Справа №К-33044/06).
