Та, очевидно, збільшення доходів відбудеться швидше на папері, а не в кишенях громадян. Експерти ж вбачають у такій реформі бажання віднайти додаткові кошти для наповнення Пенсійного фонду, - пише "ЗіБ".
За все хороше
Схоже, урядовці розпочали боротьбу за легалізацію зарплат на всіх фронтах. Нагадаємо: Державна фіскальна служба вирішила провести так зване нульове декларування, аби запровадити непрямі методи визначення доходів громадян. Докладніше про це тут, тут і тут.
Тим часом Мінсоцполітики розробило інший план, реалізація якого, вважають чиновники, дозволить збільшити «мінімалку» в 1,5 раза та легалізувати доходи 2,5 млн працівників. Воно й не дивно. Адже, як повідомив міністр Андрій Рева, через зниження ставки ЄСВ з 38 до 22% дефіцит Пенсійного фонду у травні збільшився з 80 млрд грн до 145 млрд грн. Проте Міжнародний валютний фонд вимагає від України змінити таку негативну тенденцію.
Втім, метою проекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мінімальних розмірів оплати праці», який розробило міністерство, називається зовсім не пошук додаткових коштів. Автори документа говорять про «створення правових умов для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати на рівні, вищому за прожитковий мінімум, і приведення поняття «мінімальна заробітна плата» у відповідність до міжнародних норм та європейської практики».
Чиновники, зокрема, посилаються на рекомендацію Міжнародної організації праці №135 до ратифікованої Україною Конвенції МОП №131 про встановлення мінімальної зарплати з особливим урахуванням країн, що розвиваються.
При цьому, зазначають у міністерстві, в країнах Європи «мінімалка» забезпечується всіма складовими заробітної плати, крім компенсаційних виплат, і становить 50—60% середньої винагороди по країні. Проте в Україні вона враховує лише тарифну частину, що, на думку ініціаторів змін, необ’єктивно відображає доходи працівників. А якщо взяти до уваги і надтарифну частину, то ситуація з рівнем доходів виглядатиме не так уже й кепсько. Принаймні «злостивці» припинять порівнювати мінімальні статки в Україні з заробітком у таких країнах, як Бангладеш, Гана чи Зімбабве.
Все включено
Запропонованим проектом уносяться зміни до ст. 95 і ст. 96 КЗпП та ст. 3, ст. 6 і ст. 10 Закону «Про оплату праці» щодо тлумачення поняття «мінімальна заробітна плата», її забезпечення та порядку встановлення. Зокрема, «мінімалка» визначатиметься як мінімальний розмір оплати праці «в нормальних умовах», і вона забезпечуватиметься не тільки тарифною частиною зарплати, а й іншими її складовими стимулюючого характеру (доплатами, надбавками і преміями, крім компенсаційних виплат за відхилення від «нормальних умов»). Водночас передбачається доплата в разі нарахування роботодавцем місячної оплати праці, нижчої за «мінімалку».
Експерти зазначають, що через такі новації працівники відразу й не відчують втрат. «Мінімалка» може збільшитися лише формально: за рахунок включення до неї інших складових оплати праці.
Зокрема, в листі до Мінсоцполітики профспілки зазначали, що зміни призведуть до зниження доходів громадян та руйнування мінімальних гарантій у системі оплати праці. Крім того, фахівці звертають увагу на те, що «мінімалка» вже не буде оплатою простої, некваліфікованої праці, а тому втрачатиметься стимул і мотивація працівника до підвищення кваліфікації, отримання освіти тощо.
Тарифна сітка
При цьому, аби не допустити зниження частки тарифної зарплати, встановлюється її нижня межа — 60% «мінімалки». Отже, реальний дохід працівника може знизитися на 40% за рахунок включення до його складу доплат і надбавок. Звісно, якщо вони були.
Також планується доповнити ст. 9 Закону «Про колективні договори і угоди» нормою щодо надання права Кабміну за зверненням однієї або кількох організацій роботодавців чи профспілок поширювати дію галузевої угоди або окремих її положень на підприємства, які не брали участі в її укладанні. Тобто фактично Уряд через якесь об’єднання роботодавців зможе регулювати тарифну політику в цілій галузі.
Для працівників бюджетних установ та організацій мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку), на основі якого формуватимуться схеми посадових окладів, як і раніше, встановлюватиме Кабмін. Це не означатиме, що статки бюджетників можуть зрости. Просто для статистики буде врахована більша сума «мінімалки».
Та найбільш цікаво, що також пропонується надати Уряду право встановлювати щорічно «гарантовану заробітну плату» для підприємств, установ, організацій, що не належать до сфери дії галузевих угод, фізичних осіб, які використовують працю найманих співробітників (крім бюджетної сфери. — Прим. ред.), новостворених суб’єктів господарювання та фізичних осіб протягом перших 6 місяців їхньої господарської діяльності. Саме вона автоматично стане базою для нарахування ЄСВ, навіть якщо реально працівникам виплачуватиметься менша зарплата. У такий спосіб у міністерстві планують збільшити доходи ПФУ.
Отже, зазначають деякі експерти, через штучне розширення бази оподаткування, може зрости фіскальний тиск на малий та середній бізнес. Натомість великий, що має своє лобі в Уряді та парламенті, зможе впливати на формування тарифної сітки і, навпаки, не підвищувати доходи найманих працівників, залишаючись у межах мінімальних гарантій. При цьому вже не діятиме норма, відповідно до якої тарифна ставка робітника першого розряду має бути не меншою за «мінімалку».
У пошуках грошей
У Мінсоцполітики сподіваються, що прийняття запропонованих ними змін дозволить у короткий термін підвищити «мінімалку» до рівня фактичного прожиткового мінімуму. Нагадаємо: з 1 травня прожитковий мінімум на працездатну особу дорівнює 1450 грн. Проте, за даними самого міністерства, фактичний його розмір у перерахунку на ціни травня 2016 року становив 2615 грн (з урахуванням податку на доходи фізичних осіб — 2823 грн).
За інформацією Держкомстату, в березні 2016-го середня номінальна заробітна плата дорівнювала 4920 грн. При цьому винагорода до 3000 грн була виплачена 43,8% працівників, а до 5000 грн — 73,0%. Виходячи із цих цифр, можна спрогнозувати, що новий мінімум у міністерстві запропонують установити на рівні 2200—2400 грн. Саме із цієї суми, зокрема, сплачуватимуть внески фізичні особи-підприємці, і в абсолютних цифрах це буде стільки ж, скільки і до зменшення ставки ЄСВ.
Читайте також: У Раді зареєстровано два законопроекти щодо мінімальних гарантій в оплаті праці