Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Держпраці у Кіровоградській області роз'яснила, що відрядною називається така форма оплати праці, при якій заробітна плата працівнику (бригаді) нараховується за кількість продукції (робіт, послуг), яке було вироблено у встановлений час. Інакше кажучи, при відрядній оплаті праці розмір винагороди визначається пропорційно обсягу виконаної роботи.
Областю застосування відрядної оплати праці є ті роботи, де можливо виміряти кількість виробленої продукції (у штуках, тоннах, метрах тощо); є необхідність неухильного підвищення обсягів виробленої (видобутої) продукції або виконуваних робіт; зростання виробітку (обсягів виконуваних робіт) не погіршує їх якість, не порушує технологію виробництва і техніку безпеки.
При використанні відрядної оплати праці необхідно виконати ряд умов:
- налагодити облік кількісних результатів праці та контроль якості продукції (робіт);
- організувати правильну тарифікацію робіт і науково обґрунтоване нормування праці;
- забезпечити нормативну завантаження працівника, що гарантує йому нормальний рівень заробітної плати, а також своєчасну видачу виробничих завдань, нарядів, матеріалів, інструменту тощо.
На відміну від погодинної системи оплати праці, де заробітна плата розраховується на основі тарифної ставки (годинної, денної, місячної) або окладу, при відрядній системі оплати праці заробітна плата розраховується на основі відрядних розцінок, які визначаються розрахунковим шляхом, виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу).
У загальному вигляді відрядна розцінка визначається шляхом ділення годинної (денної) ставки, відповідної розряду виконуваної роботи, на годинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення годинної або денної тарифної ставки, відповідної розряду виконуваної роботи, на встановлену норму часу в годинах або днях.
Норма виробітку - це кількість продукції (робіт, послуг), яку працівник повинен виконати за одиницю робочого часу. Норми виробітку визначаються керівництвом організації, розмір годинної (денної) ставки встановлюється у Положенні про оплату праці та штатному розкладі.
Як було зазначено вище, залежно від організації праці відрядна оплата може бути індивідуальною і колективною.
Індивідуальна пряма відрядна система оплати праці застосовується там, де заробіток кожного робітника визначається за результатами його особистої праці і залежить від кількості виробленої їм відповідної якості продукції та відрядної розцінки на одиницю виробу. Якщо працівник виконує різні види робіт, оплачується кожен їх вид за встановленими на них розцінками.
Норма виробітку для розрахунку розцінки застосовується, як правило, в масовому і великосерійному виробництві, а норма часу - в дрібносерійному та одиничному, коли протягом зміни робітник виконує різні операції по виробництву різних робіт (виробів).
Таким чином, відрядна розцінка - оплата за одиницю продукції, визначається множенням годинної тарифної ставки на годинну норму виробітку в облікових одиницях продукції. Величина відрядної розцінки знаходиться в прямій залежності від розміру тарифної ставки і норми часу і в оберненій залежності від норми виробітку.
Колективна (бригадна) відрядна система оплати праці - це різновид відрядної оплати, при якій загальна заробітна плата нараховується всієї бригади (дільниці, цеху) за кінцевими результатами роботи виходячи з колективної відрядної розцінки. Колективні відрядні розцінки розраховуються на основі коопераційних або укрупнених і комплексних норм. Застосування даної системи доцільно в комплексних бригадах з розвиненою системою суміщення професій і взаємозамінністю робітників (будівельні та сільськогосподарські бригади, бригади на лісозаготівлях, вугільної і гірничодобувної промисловості та ін), а також при бригадному обслуговування апаратів і механізмів, де неможливо встановити індивідуальний виробіток кожного робітника.
Розподіл заробітної плати бригади між її членами може проводитися пропорційно відпрацьованому часу і тарифного коефіцієнту; виходячи з тарифної заробітної плати і коефіцієнта приробітку; пропорційно середнім розрядами виконуваної роботи і відпрацьованого часу; пропорційно базових коефіцієнтів, що відображають рівень заробітної плати членів бригади, з урахуванням відпрацьованого часу.
