Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Держстат у листі від 08.06.2016 р. №09.4-12/147-16 зазначив, що під час заповнення форм державних статистичних спостережень визначення показника фонду оплати праці здійснюється відповідно до положень Інструкції зі статистики заробітної плати.
Інструкцію розроблено з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці та стандартів Системи національних рахунків. Зокрема, в Системі національних рахунків критерієм віднесення певної виплати до заробітної плати, а не до іншої статті витрат, є можливість використання працівником визначеного виду товару (послуги) для задоволення особистих потреб або потреб інших членів сім'ї. При цьому такі види винагород включають ті товари та послуги, які не є необхідними для роботи, але роботодавець надає їх для того, аби залучити та втримати робочу силу.
З огляду на це Держстат робить висновок: сума позики, яка згідно з рішенням керівництва підприємства не підлягає поверненню працівником, відноситься до фонду оплати праці в частині інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Від редакції: На підставі повноважень наданих Держстату, він має право консультувати суб'єктів господарювання щодо складання відповдіних статзвітів.
Але у вищенаведеному роз'ясненні вони підводять прощену позику під інші виплати, які відносяться до інших заохочувальних виплат. А ці виплати відповідно до Інструкції №5 є складовою фонду оплати праці.
Якщо податківці почнуть грунтуватися в своїх роз'ясненнях на позиції Держстату, то вони зможуть довести, що прощену суму позики потрібно буде включати до фонду оплати праці та оподатковувати її вже за зарплатними правилами. Тобто, крім того, що роботодавець понес збитки у вигляді прощення боргу, він ще повинен буде сплатити ЄСВ у розмірі 22% від суми прощеного боргу в межах максимальної величини нарахування ЄСВ.
Але нагадаємо, що Інструкція №5 створена для складання статистичних звітів.
При затвердженні переліку виплат, які відносяться до ФОП потрібно грунтуватися на нормах Закону про оплату праці.
За ст. 15 цього Закону перелік інших заохочувальних виплат має бути затверджено колдоговором. У разі його неукладання підприємство такі питання може вирішити шляхом видання відповідного наказу або затвердження Положення про оплату праці.
Зверніть увагу! Наразі за ст. 2 Закону про оплату праці до інших заохочувальних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Тож підприємство самостійно вирішує якими будуть інші заохочувальні виплати.
І якщо серед таких виплат не буде прощених позик, то у підприємства не виникатиме обов'язку оподатковувати їх за зарплатними правилами.
Але відповідно до пп. д пп. 164.2.17 ПКУ прощений борг до закінчення строку позовної давності за самостійним рішенням підприємства, не пов’язаним з його процедурою банкрутства, у сумі більше 50% однієї мінзарплати оподатковується ПДФО як додаткове благо за ставкою 18% та відповідно військовим збором у розмірі 1,5%.
