Компенсація за затримку виплати зарплати - від розрахунку до оподаткування

Строки виплати зарплати

Відповідно до статей 115 КЗпП та 24 Закону «Про оплату праці» роботодавець зобов'язаний виплачувати заробітну плату найманим працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, з обов'язковим дотриманням таких вимог:

1) не рідше 2-х разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів,

2) не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Крім цього, слід також пам'ятати про вимоги щодо виплати відпускних (не пізніше, ніж за три дні до початку відпустки, згідно зі ст. 21 Закону про відпустки) та розрахунку зі звільненим працівником  у день звільнення (ст. 116 КЗпП).

Підстава для нарахування компенсації

Виплата зарплати не у встановлені законодавством строки сама по собі є порушенням. Але компенсація виплачується не за кожним з них.

Лише, якщо  затримка виплати зарплати становить один і більше календарних місяців, то відповідно до ст. 34 Закону «Про оплату праці» та ст. 2 Закону №2050,  роботодавець зобов'язаний нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати.

І ще одне: виплата компенсації за несвоєчасну виплату зарплати – це лише один з видів матеріальної відповідальності роботодавця. 

Так, якщо зі звільненим працівником не було проведено розрахунок своєчасно, він матиме право на отримання середнього заробітку за весь час затримки. Іноді сума такої виплати набагато перевищує суму заборгованості (про це ми писали тут). Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності (Постанова ВСУ від 03.07.2013 р. у справі №6-60цс133).

Крім того, ст. 265 КЗпП встановлено ще один вид відповідальності за таке порушення – фінансова. Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі карається штрафом у трикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Але якщо заробітну плату не отримано своєчасно з вини працівника, то вона компенсації не підлягає, і відповідальності роботодавець не несе. Втім для цього треба мати докази.

Наприклад, якщо зарплата виплачується на картку працівника і у роботодавця є правильні платіжні реквізити, довести вину працівника буде важко. А ось якщо зарплата виплачується готівкою, працівник має бути повідомлений про строки виплати зарплати і про належну йому суму до виплати. Для цього працівників ознайомлюють з колективним договором або з наказом про строки виплати зарплати під розпис. А про суму зарплати, яку працівник має отримати, йому надається, як правило, розрахунковий лист або інший документ (теж, бажано під розпис). Про це свого часу ми писали тут>> 

Якщо ж працывник не з'являється на роботі або до каси у такі дні і протягом місяця після, то вини роботодавця в цьому немає. Після закінчення строків виплати зарплати (як правило, це три дні, протягом яких готівка, отримана в банку на виплату зарплати, може зберігатися в касі підприємства понадлімітно), не отримана працівниками її частина депонується (див. п. 1.2, п. 3.9 Положення №637).   

Порядок нарахування компенсації

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням роботодавцем строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги.

Порядок нарахування такої компенсації затверджено постановою КМУ від 21.02.2001 р. №159 (далі – Порядок №159).

Механізм компенсації за затримку у виплаті зарплати зовні дуже схожий на її індексацію. Тож, не дивно, що ці дві компенсаційні виплати весь час порівнюють. Проте між ними є відмінності, а саме:

1) На відміну від індексації зарплати, компенсація за її несвоєчасну виплату проводиться лише один раз - безпосередньо перед виплатою заборгованості з зарплати. І нараховується така компенсація пропорційно частині зарплати, заборгованість за якою погашається.

Наприклад, якщо підприємство не платило зарплату працівникам півроку, а потім погашає 1/3 такої заборгованості (виплачує зарплату за перші 2 місяці затримки), компенсація нараховується у місяці погашення заборгованості і лише щодо зарплати за ці 2 місяці. Щодо решта заборгованості компенсація буде нараховуватися та виплачуватися під час її погашення. 

2) Поріг інфляції, коли треба проводити компенсацію, не змінили. Зараз для індексації він становить 103%, а для компенсації зберігся на рівні 100%. Якщо індекс споживчих цін наростаючим підсумком не перевищує 100 %, компенсація не нараховується.

3) Індексації підлягає нарахована зарплата, компенсації – заборгованість з її виплати (тобто зарплата після проведення всіх утримань).

4) Індексація зарплати проводиться в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Компенсація нараховується на усю суму заборгованості, яка погашається.

І ще одне. Оскільки індексація входить до фонду оплати праці, то за затримку у її виплаті компенсація нараховується (п. 3 Порядку №159, п. 4 Порядку №1078). Але сама компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати індексації не підлягає, оскільки компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації. Таким чином, вдруге індексувати цю компенсацію немає потреби.

Розрахунок компенсації

Відповідно до п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованої, але вчасно невиплаченої заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Тобто, формула для розрахунку компенсації має такий вигляд: 

Ск = (Д н/в х Приріст Іі) : 100 , 

де: Ск — сума компенсації; 

Д н/в — дохід, не виплачений за відповідний період після утримання податків та обов’язкових платежів; 

Приріст Іі — приріст індексу інфляції у відсотках за період невиплати. Його визначають множенням місячних індексів інфляції за період невиплати доходу.

При цьому до розрахунку не включаються індекс інфляції місяця: 

• за який виплачується дохід; 

• в якому виплачується заборгованість (оскільки індекс цього місяця ще невідомий). 

Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом. Але роботодавцю для розрахунку компенсації потрібен не сам індекс, а приріст (тобто різниця між індексами). Далі ми покажемо на прикладі, як це працює.

Приклад. У січні 2016 р. працівнику було нараховано, але вчасно не виплачено зарплату у розмірі 8000,00 грн (за вирахуванням утримань податків та обов’язкових платежів). Виплачують частку зарплати за січень 2016 р. в сумі 2500 грн у листопаді 2017 р.

У разі виплати у листопаді 2017 р. нарахованих, але не виплачених своєчасно грошових доходів за 2008 — 2017 рр. сума компенсації нараховується з урахуванням величини приросту ІСЦ, наведеної у таблиці.

 Приріст ІСЦ, розрахований за період невиплати грошового доходу (січень 2016 р. — жовтень 2017 р.), становить 24,2 %.

Сума компенсації в цьому випадку — 605,00 грн (2 500 × 24,2 : 100).

Бухгалтерський облік

Відповідно до ст. 2 Закону про оплату праці та пп. 2.2.8 Інструкції №5, суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати належать до фонду додаткової заробітної плати.

Але сума компенсації за затримку виплати заробітної плати не враховується до мінімальної заробітної плати. Про це ми писали тут і поки що думка Мінсоцполітики з цього приводу не змінилася.

Отже, нарахування компенсації належатиме до витрат підприємства на оплату праці. Це обов’язкова виплата, передбачена чинним законодавством, тож, вона відображатиметься за тими ж витратними рахунками, до яких належать витрати на оплату праці відповідних працівників: Дт 23, 91-94, 97 Кт 661.

Податковий облік

Податок на прибуток. Жодних коригувань фінансового результату на суму нарахованої і виплаченої компенсації на сьогодні розділом ІІІ ПКУ не передбачено.

ПДФО. З компенсації за затримку зарплати працівнику підприємство зобов’язано утримати ПДФО зі суми такого доходу за його рахунок за ставкою 18%.

Зверніть увагу: компенсацію враховують при визначенні граничного розміру доходу, що дає право на ПСП. При визначені бази оподаткування ПДФО застосовується ПСП (за наявності в неї права).

У ф. №1ДФ суму компенсації відображають з ознакою 101.

Військовий збір. Із суми компенсації утримується і військовий збір за ставкою 1,5%.

ЄСВ. Оскільки компенсація працівникам втрати частини зарплати у зв’язку з порушенням термінів її виплати належить до фонду оплати праці, ця виплата є об’єктом нарахування ЄСВ.

У звіті з ЄСВ слід відображати у складі фонду оплати праці того місяця, в якому нараховують компенсацію. Тобто у таблиці 6 додатка 4 звіту компенсацію зазначають однією сумою разом із решта суми зарплати.