Про документальне оформлення відряджень ми розповідали тут. Там же ми наводили зразок наказу про відрядження із зазначенням у ньому розміру добових, встановлених роботодавцем працівнику на певну службову поїздку.
ДФС у м. Києві в консультації від 13.06.2019 р. №2703/10/26-15-13-06-12-ІПК нагадує, що відповідно до пп. 170.9.1 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Сума добових визначається в разі відрядження:
- у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), – згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;
- до країн, в'їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в'їзд), – згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.
Але, слід зазначити, що на сьогодні таким підтвердженням є будь-який із зазначених підтвердних документів. Звісно, що наказ на відрядження повинен бути обов’язково, і якщо інших документів не буде, то добові визначатимуться за таким наказом.
Не є на сьогодні визначальною умовою для розрахунку суми добових і відмітки прикордонних служб про перетин кордону. Це лише одна з підстав для визначення періоду перебування працівника за кордоном, про що йдеться у листі ДФСУ від 02.02.2017 р. №1946/6/99-99-13-02-03-15.
