Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
На сьогодні трудове законодавство не дає необхідної інформації ні про поняття, ні про порядок організації і здійснення чергувань. З об’єктивних причин роботодавець може залучити до чергування своїх працівників. При цьому чергування, як і будь-яку діяльність, потрібно правильно організувати. Кого можна залучити до чергування, на який строк, як часто й чим таке чергування компенсують? На ці запитання роз’яснення надає Держпраці у Кіровоградській області.
Перш за все з’ясуємо, що таке чергування. А для цього звернімося насамперед до постанови Секретаріату ВЦРПС від 02.04.54 р. №233 «Про чергування на підприємствах і в установах», яка діє в Україні відповідно до Постанови ВРУ від 12.09.91 р. №1545 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу СРСР» в частині, яка не врегульована законодавством України. Цим нормативним актом зазначено наступне:
Чергування – це знаходження працівника на підприємстві за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу до початку або після закінчення робочого дня, у вихідні або святкові (неробочі) дні для оперативного розв'язання невідкладних питань, які не входять до кола обов'язків працівника за трудовим договором.
Чергування може застосовуватися у виняткових випадках і лише за згодою виборного органу профспілки. Не допускається залучення працівника до чергувань частіше одного разу на місяць. Чергові не повинні виконувати обов'язків щодо перевірки перепусток на вході й виході з підприємства, обов'язків сторожів, приймання пошти, прибирання приміщень тощо. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня початок наступного робочого дня має бути перенесено на пізніший час. Тривалість чергування або роботи разом з чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого дня. Чергування у вихідні й святкові (неробочі) дні компенсуються наданням відгулу тієї ж тривалості, що і чергування в найближчі 10 днів.
Чергування необхідно відрізняти від виконання працівником його звичайних трудових обов'язків на змінних роботах, на роботах, що виконуються за графіком у вихідні, святкові (неробочі) дні, в нічний час. Окрім цього, деякі нормативно-правові акти містять норми про чергування, але таке чергування є виконанням працівником своїх трудових обов’язків з відповідною оплатою. Така праця не належить до чергування згідно з постановою №233. Яскравий приклад цього – чергування медиків у стаціонарі та вдома (пп. 5.1 і 5.2 Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджені спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. №308/519).
Дуже багато хто ототожнює чергування з виходом на роботу в святковий або вихідний день, з роботою в надурочний або нічний час. Але це не так! Залучення до роботи в зазначений час допускається у виняткових випадках, передбачених КЗпП, з оплатою праці відповідно до ст. 72, 106 – 108 КЗпП. При цьому в цей час працівник виконує роботу, передбачену трудовим договором. Якщо працівник виконує свої трудові обов’язки в нічний час, вихідні та святкові дні, то це не вважається чергуванням.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 02.04.2010 р. №89/13/116-10, графік чергування затверджується роботодавцем за погодженням з профспілковим органом. Залучення працівників до чергування провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому мають передбачатися дні відпочинку, що надаються працівникам за чергування. Отже, чергування у вихідний день не підлягає оплаті, а за нього надається відгул і в табелі обліку використання робочого часу ці години чергування не зазначаються. Оскільки згідно зі статтею 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, порядок залучення працівників до чергування має визначатися у колективному договорі підприємства з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством та Галузевою угодою.
У табелі обліку робочого часу години чергування не позначають (лист №89). Але для збереження балансу робочого часу за період (місяць, квартал тощо) працівнику день надання відгулу в табелі обліку робочого часу проставляють як відпрацьований час (літерний код «Р» або цифровий «01»). І цей час підлягає оплаті як відпрацьований.
Зверніть увагу! Тривалість відгулу має дорівнювати тривалості чергування.
Працівника до чергування можна залучити як у його робочі дні, так і в неробочі.
Якщо працівник чергує у свій робочий день, то такий день позначають у табелі обліку робочого часу як робочий і зарплату за нього нараховують як за звичайний робочий день.
А от якщо чергування відбулося у вихідний, святковий або неробочий день, застосовуємо норми постанови №233. Як ми відзначали, за такий день працівникові надають відгул.
ЯК ЧЕРГУВАННЯ ОФОРМИТИ ДОКУМЕНТАЛЬНО
На нормативно-правовому рівні питання документального супроводу чергування не врегульоване. Тому пакет документів може бути різним. Перш за все порядок та умови залучення до чергування необхідно відобразити в колективному договорі чи іншому локальному документі підприємства, організації, установи, наприклад у Положенні про чергування. Як правило, видають графік чергування та наказ про залучення до чергування, які погоджують з профспілкою.
ЧЕРГУВАННЯ НА СЛУЖБІ
Державних та посадових осіб місцевого самоврядування доволі часто залучають до чергувань. Однак порядок такого залучення для зазначених служб також не встановлено. Тому в загальному випадку їм необхідно керуватися механізмом залучення до чергувань, розглянутим у цій статті. Виняток – «надзвичайне» чергування. Для керівників і заступників керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади на робочих місцях у святкові дні для вирішення питань, пов’язаних з ліквідацією наслідків НС, таке чергування врегульоване Типовим порядком, затвердженим постановою №254.
Метою «надзвичайного» чергування є:
- оперативне прийняття рішень та організація робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків НС;
- організація взаємодії та координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з ліквідації наслідків НС.
Зауважте: постанова №254 не скасовує та не підміняє постанову №233. Постанова №254 рекомендує затвердити порядок організації «надзвичайних чергувань» на місцях. У ньому радимо прописати і спосіб компенсації таких чергувань.
