28 листопада у ВРУ зареєстровано законопроєкт №14261 "Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня – День апостола Андрія Первозваного".
Законопроєктом пропонується встановити в Україні державне свято - День апостола Андрія Первозванного, яке відзначатиметься щорічно 30 листопада.
Цю дату пропонують зробити як святковим, так і неробочим днем. Відповідні зміни будуть внесені до статті 73 КЗпП.
Автор законопроєкту О. Савчук пояснює, що в умовах повномасштабної війни за незалежність та ідентичність українського народу питання відновлення історичної пам’яті та утвердження духовних основ державності набуває стратегічного значення.
Чому саме День апостола Андрія Первозванного?
Постать святого апостола Андрія Первозванного є ключовою для розуміння місця України в європейській християнській цивілізації.
По-перше, цивілізаційний вибір та апостольське спадкоємство. Згідно з літописними джерелами, зокрема «Повістю временних літ», апостол Андрій, перший покликаний учень Христа, особисто відвідав київські пагорби. Його пророчі слова: «Бачите ви гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, і буде велике місто, і Бог збудує багато церков», - та встановлення хреста на місці майбутнього Києва є символічним актом заснування Української Церкви та освячення української державності.
По-друге, духовна консолідація та календарна реформа. Перехід Православної Церкви України та Української Греко-Католицької Церкви на новоюліанський календар став історичним кроком, що повернув українців до загальноєвропейського літургійного ритму. День пам’яті апостола Андрія тепер відзначається 30 листопада. Встановлення цього дня державним святом стане актом підтримки державою духовного оновлення суспільства та гармонізації державного і церковного календарів.
По-третє, відновлення історичної справедливості. Апостол Андрій є небесним покровителем України. Вшанування його пам’яті на державному рівні - це повернення до власних джерел, відсіч спробам країни-агресора привласнити релігійну історію Давньої Русі та утвердження Києва як духовного центру Східної Європи.
Очікується, що у разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.