ДФС у Луганській області розповіли. Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Фізична особа – підприємець у розумінні норм КЗпП виступає роботодавцем, тому вона має вести кадрову документацію.
Зокрема, фізична особа – підприємець має оформляти локальні акти, укладати трудові договори у письмовій формі, вести трудові книжки працівників та може вести книгу реєстрації локальних актів, розробляти правила внутрішнього трудового розпорядку, вести табелі обліку використання робочого часу тощо.
Чинним законодавством про працю не передбачено обов'язковість фізичної особи – підприємця мати штатний розпис.
Прийняття на посаду, не передбачену штатним розписом, можливе на підставі договору цивільно-правового характеру. При виконанні робіт, наданні послуг на підставі трудового договору повинні бути дотримані вимоги трудового законодавства, а при укладанні цивільно-правового договору на виконання певної роботи або за надання певних послуг слід керуватися цивільним законодавством.
При цьому особа, яка виконує роботу на підставі цивільно-правового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, сама організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Законодавство про працю на такі відносини не поширюється.
Від редакції: Ще в листі від 21.11.2016 р. №5907/0/10-16/06 фахівці Мінсоцполітики наполягали на обов'язковій наявності штатного розпису у всіх суб’єктів господарювання у тому числі ФОП. А за ними цю думку повторювали і фахівці Держпраці.
Разом з тим в листі Мінсоцполітики від 21.05.2019 р. №34/0/23-19/133, посилаючись на Інструкцію №286, зазначає протилежну позицію.
Прямо наявності штатного розпису закон вимагає лише від юросіб (в ч. 3 cт. 64 ГКУ). А Інструкція №286, яка поширюється як на юросіб, так і на фізосіб-підприємців, які використовують найману працю, наводить свій перелік типових форм первинної кадрової облікової документації (п. 1.6 розділу І Інструкції №286). В якому штатного розпису немає.
Тобто, хоч краще б було, щоб штатний розпис у підприємця був, для того, щоб вимагати його наявності, потрібна пряма норма закону або іншого нормативного акту. А такої норми на сьогодні в законодавстві про працю немає. Тому складати чи не складати штатний розпис, кожен підприємець, який використовує найману працю, вирішує самостійно. Про це ми зазначали тут.
***
Читайте також: