Коментар до листа Мінсоцполітики від 21.05.2019 р. №34/0/23-19/133
Перед тим, як перейти до безпосередього коментування листа, відразу хочеться наголосити на тому, що чим далі, ти більш стає зрозумілішим, що чинне трудове законодавство вимагає серйозного доопрацювання або й повного перезавантаження.
Зокрема, через те, що, незважаючи на те, що роботодавців-фізичних осіб з’являється все більше, але майже у всіх нормах трудового законодавства згадується про юросіб-роботодавців.
Мінсоцполітики, а вслід за ним і Держпраці, звісно, наполягають, що норми закону для всіх однакові. Однак відсутність чітких формулювань, як, власне, і узгодження всіх питань, з якими стикаються роботодавці (наприклад, щодо необхідності та правил складання штатного розпису), породжує велику кількість неоднозначних трактувань з боку контролерів та суперечок при перевірках.
Що таке «штатний розпис»?
У законодавстві України штатний розпис згадується в ч. 3 cт. 64 ГКУ, згідно якої підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Але водночас законодавством не передбачено єдиних стандартів штатного розпису, тому він може мати довільну форму (окрім бюджетних установ та організацій, які складають документ за формою відповідно до Наказу Мінфіну від 28.01.2002 р. №57). Про це ми наводили роз’яснення Держпраці тут>>
Свої поради щодо складання штатного розпису наводило і Мінсоцполітики, у листі від 27.06.2007 №162/06/187-07. Згідно з ним:
1) штатний розпис — це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати та посадові оклади працівників.
2) у штатному розпису містяться назви посад, чисельність персоналу і оклади по кожній посаді.
3) прийняття, затвердження керівником підприємства штатного розпису проводиться шляхом видання спеціального локального нормативного акта (наказу), що визначатиме кількість працівників кожної професії з розподілом штатних одиниць за структурними підрозділами підприємства.
Отже, маючи досвід, ці поради та форму, якою користуються бюджетники, підприємству нескладно буде скласти власну форму штатного розпису.
Але, як ми зазначали вище, для підприємців ситуація залишається остаточно не врегульованою.
ФОП та трудове законодавство
Оскільки ФОП у розумінні норм КЗпП виступає роботодавцем, то він має вести кадрову документацію. Про кадрові документи у ФОПа ми писали тут>>
На думку фахівців Мінсоцполітики ФОП має:
- оформляти локальні нормативні акти (тобто, накази і розпорядження);
- укладати трудові договори у письмовій формі;
- вести трудові книжки. При цьому він не зобов’язаний вести книгу обліку руху трудових книжок, оскільки не зберігає їх, про що ми писали тут);
- розробляти правила внутрішнього трудового розпорядку;
- вести табелі обліку використання робочого часу тощо.
А як щодо штатного розпису? Чи міститься він в цьому загадковому «тощо»?
Позиція Мінсоцполітики №1: у ФОП повинен бути штатний розпис!
Ще в листі від 21.11.2016 р. №5907/0/10-16/06 фахівці Мінсоцполітики наполягали на обовязковій наявності штатного розпису у всіх суб’єктів господарювання у тому числі ФОП. А за ними цю думку повторювали і фахівці Держпраці.
В принципі, зрозуміти позицію контролерів не важко.
У п. 1 ч. 1 cт. 40 КЗпП передбачає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані за ініціативою власника або уповноваженого ним органу у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
І так скорочення штату працівників без штатного розпису зробити неможливо, він є необхідним документом для звільнення працівників у зв’язки з вказаними умовами. Отже для дотримання норм трудового законодавства, як наполягають контролери, без штатного розпису не обійтися.
Здавалося б, який зв'язок між ліквідацію чи перепрофілюванням підприємства та припиненням підприємницької діяльності? Але автори науково-практичного коментаря до цієї норми КЗпП такий зв'язок знаходять! Вони говорять: «Поняття ліквідації підприємства, установи, організації за аналогією може застосовуватися і до випадків припинення підприємницької діяльності фізичної особи, що використовує найману працю». А отже, звільнення за цією нормою КЗпП цілком можливе і в ситуації, коли роботодавцем є фізична особа. Та для того, щоб говорити про скорочення штату, потрібно цей штат затвердити. І зробити це можна лише в штатному розписі.
Позиція Мінсоцполітики №2: чинним законодавством про працю не передбачено обовязковість ФОПу мати штатний розпис!
Разом з тим в листі Мінсоцполітики від 21.05.2019 р. №34/0/23-19/133, посилаючись на Інструкцію №286, зазначає протилежну позицію.
Справа в тому, що прямо наявності штатного розпису закон вимагає лише від юросіб (в ч. 3 cт. 64 ГКУ). А Інструкція №286, яка поширюється як на юросіб, так і на фізосіб-підприємців, які використовують найману працю, наводить свій перелік типових форм первинної кадрової облікової документації (п. 1.6 розділу І Інструкції №286). В якому штатного розпису немає.
Тобто, хоч краще б було, щоб штатний розпис у підприємця був, для того, щоб вимагати його наявності, потрібна пряма норма закону або іншого нормативного акту. А такої норми на сьогодні в законодавстві про працю немає.
Висновки
Як бачимо, роз’яснення Мінсоцполітики суперечать одне одному. Але обидва вони наведені в листах, які, як відомо, мають лише інформаційний і рекомендаційний характер, наводять позицію Мінсоцполітики на певну дату і не обов’язкові для застосування.
Тому складати чи не складати штатний розпис, кожен підприємець, який використовує найману працю, вирішує самостійно. І, на нашу думку, це справедливо і не порушує чинне законодавство.
Аргументи «за» те, щоб складати штатний розпис, є наступні:
- на підставі штатного розпису ухвалюються рішення про прийняття, переведення працівників на іншу роботу, встановлення посадового окладу, тарифної ставки (окладу) конкретному працівникові;
- штатний розпис необхідний для роботодавців, які у трудовому договорі не зазначили оклад (ставку) працівника, а обмежилися формулюванням, що зарплата виплачується працівнику в розмірі не нижче мінімальної. Конкретний розмір зарплати для кожного працівника в цьому випадку буде зазначений у штатному розписі;
- на підставі даних штатного розпису (де, як правило, зазначається не лише назва посада, а і її код за державним Класифікатором професій) зручно складати Звіт з ЄСВ, який щомісячно мають подавати усі роботодавці, зокрема, і підприємці.
Ну, і звісно, якщо у підприємця штатний розпис буде, це зніме, як мінімум, одне питання при перевірках від Держпраці. Які, як наголошує цей орган контролю, триватимуть і надалі, про що ми писали тут і тут>>