Продовжуємо аналізувати законопроект №2708 «Про працю». Нещодавно ми розповідали, як розпочати трудові відносини та які документи при цьому складаються. Тепер розглянемо, як їх розірвати.
Однією з існуючих підстав розірвання трудових відносин є власне бажання працівника. Така підстава залишатиметься й надалі, але правила її застосування законодавці пропонують змінити.
Наведемо правила звільнення працівника з його ініціативи за чинними нормами КЗпП та за запропонованими законопроектом про працю.
| Стаття 38 КЗпП | Стаття 33 проекту Закону «Про працю» |
| Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не має права звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. |
1. Працівник має право в будь-який час з власної ініціативи розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця письмово або зазначеними у трудовому договорі засобами електронного зв’язку не менше ніж за два тижні. Трудовим та/або колективним договором може бути передбачено перелік поважних причин, відповідно до яких працівник має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, про який він просить. Трудовим договором, укладеним з керівником юридичної особи, його заступником, головою, членами наглядової ради та/або виконавчого органу, керівником представництва іноземної юридичної особи може бути передбачено інший строк попередження працівником роботодавця. 2. Відмова роботодавця укласти додаткову угоду про розірвання трудового договору на підставі, зазначеній у цій статті, є грубим порушенням трудового законодавства. 3. Забороняється шляхом застосування мобінгу (цькування), насильства, погроз, введення в оману або в інший спосіб примушувати працівника до розірвання трудового договору з його ініціативи проти його волі. |
А тепер наголосимо на відмінностях.
По-перше, попереджати про звільнення за власним бажанням працівник зможе засобами електронного зв’язку не менше ніж за два тижні. Тобто базовий мінімальний строк попередження залишився тим самим, попереджати можна й раніше і не лише письмовою заявою. Зверніть увагу, що не вимагається надсилати саме електронний документ – тобто документ, підписаний електронним підписом. Отже, можна буде і просто надіслати листа в електронну поштову скриньку, якщо це буде дозволено в тексті трудового договору.
По-друге, строк попередження про бажання звільнитись може бути й меншим, ніж два тижні. Але за законопроектом випадки, коли це можна зробити, визначатиме вже не держава, а роботодавець та працівники (в трудовому та/або в колективному договорах).
По-третє, відмова роботодавця звільнити працівника за його власним бажанням буде вважатися грубим порушенням трудового законодавства. А отже, відповідати за це роботодавець буде саме як за грубе порушення (ступінь захисту прав працівника зростає).
Також на захист працівника вводиться заборона шляхом застосування мобінгу (цькування), насильства, погроз, введення в оману або в інший спосіб примушувати працівника до розірвання трудового договору з його ініціативи проти його волі. У такому разі працівник за наявністю фактів мобінгу може звернутися до суду зі заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Як оформлютиметься звільнення за власним бажанням?
Згідно із законопроектом, слід буде оформити:
- Повідомлення про звільнення (в довільній формі, зокрема, у вигляді заяви або листа);
- Додаткову угоду до трудового договору.
Адже з моменту набрання чинності цим законом, на всіх працівників слід буде оформити письмові або електронні трудові договори, про що ми писали тут. А згідно зі ст. 28 та ст. 31 законопроекту, зміни до трудового договору, зокрема, щодо його дострокового розірвання, треба буде вносити додатковою угодою. Очікується, що примірні форми договору та додаткової угоди нам затвердить Мінсоцполітики.
Зверніть увагу! Жодної згадки про накази щодо кадрів у законопроекті немає. Тож, або ми їх взагалі не будемо застосовувати, або Мінсоцполітики все ж таки наполягатиме, що їх оформляти треба. Дізнаємося про це з роз’яснень після набрання чинності цим законом.
Якщо причина звільнення – порушення роботодавцем трудового договору
Якщо роботодавець порушив трудові права працівника, то постраждалий, як і зараз, зможе ініціювати розірвання трудових відносин. Хоча такий випадок важко назвати звільненням за власним бажанням (саме тому йому присвячено окрему статтю КЗпП та нового законопроекту). Все ж таки це звільнення відбуватиметься за ініціативою працівника.
У законопроекті окремою ст. 34 передбачено розірвання трудового договору з ініціативи працівника у зв’язку з порушенням роботодавцем умов трудового договору. Процедура цього буде такою:
- Працівник має право з власної ініціативи розірвати у строк, про який він просить, трудовий договір у зв’язку з порушенням роботодавцем умов трудового договору.
- Для припинення трудового договору за цією підставою працівник зобов’язаний навести фактичні дані, що стосуються порушення роботодавцем умов трудового договору. Тобто подаємо заяву (або надсилаємо листа чи інше повідомлення) про звільнення, у якому зазначаємо, що саме вважаємо порушенням. Звісно, докази краще залишити при собі.
- Оскільки працюватиме працівник за певним трудовим договором, складеним в письмовій або в електронній формі, то дострокове припинення трудових відносин і розірвання такого договору слід буде оформити додатковою угодою до трудового договору.
- У разі відмови роботодавця підписувати додаткову угоду, що передбачає розірвання трудового договору на цій підставі, трудовий договір розривається працівником в односторонньому порядку шляхом надсилання роботодавцю в спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення заяви про розірвання трудового договору у зв’язку з порушенням роботодавцем його умов з наведенням фактичних даних, що стосуються порушення роботодавцем умов трудового договору.
- У разі розірвання трудового договору з підстав, визначених цією статтею, роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові компенсацію у розмірі визначеному трудовим договором, але не менше 50 середньоденних заробітних плат.
Нагадаємо, що ці статті законопроекту раніше наводив міністр економіки у своєму пості у Facebook.
***
Читайте також: