Коментар до листа Мінсоцполітики від 13.09.2019 р. №1127/0/204-19
Суть запиту
Відомо, що у роботодавців має бути штатний розпис. На багатьох підприємствах, де є велика кількість професій, які належать до робітничих, цих робітників не включають до штатного розпису, оскільки вони не є управлінці, а також у них оплата праці не за окладами, а відрядна. Для таких робітничих професій створюють окремий документ (який називається не «штатний розпис», а якось інакше). Але наскільки це правильно?
Як складається штатний розпис?
Штат працівників - це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Таке визначення міститься в листі Мінпраці від 07.04.2011 р. №114/06/187-11.
Штатний розпис ― це організаційний документ, у якому визначається перелік посад (професій), кількість штатних одиниць, розмір посадових окладів, надбавок і доплат за умови, що останні передбачені системою оплати праці й мають постійний характер (наприклад, за ранг державного службовця, науковий ступінь, вчене звання, вислугу років, роботу в нічний час тощо).
Відповідно до ч. 3 ст. 64 ГКУ юридичні особи мають право самостійно визначати свій штатний розпис. Розробляють штатний розпис на підставі затвердженої структури і штатної чисельності юридичної особи, положення про оплату праці та з урахуванням вимог законодавчих й інших нормативно-правових актів. Найменування посад (професій) у штатному розписі мають відповідати чинному Класифікатору професій.
В листі Мінпраці від 27.06.2007 р. №162/06/187-07 міститься визначення: «Штатний розпис – це документ, який встановлює для цього підприємства, установи, організації структуру, штати і посадові оклади працівників. Штатний розпис містить назви посад, чисельність працівників оклади за кожною посадою».
Штатний розпис оформлюють на загальному бланку юридичної особи або на стандартних аркушах паперу формату А4.
Типова форма штатного розпису, затверджена наказом Мінфіну №57, є обов'язковою для підприємств, установ, організацій бюджетної сфери. Підприємства інших форм власності та господарювання використовують типову форму штатного розпису як зразок під час власного кадрового та бухгалтерського обліку працівників.
Під час оформлення штатного розпису слід мати на увазі, що:
- датою цього документа є дата його затвердження;
- текст штатного розпису оформлюють у вигляді таблиці;
- підписує цей документ посадова особа, відповідальна за його підготовку;
- візує штатний розпис керівник фінансової служби (головний бухгалтер);
- у разі погодження штатного розпису з юридичною особою вищого рівня обов'язково оформлюють реквізит «Гриф погодження»;
- особисті підписи посадових осіб у грифі затвердження і грифі погодження скріплюють печатками відповідних юридичних осіб (за наявності);
- зміни до штатного розпису вносять на підставі наказу (розпорядження) з основної діяльності юридичної особи. Кількість і періодичність таких змін протягом року не обмежуються.
Чи треба мати штатний розпис підприємцю?
Як бачите, норми, які ми навели вище, говорять про юридичних осіб. Тому більшість підприємців вважає, що на них вимога мати штатний розпис не поширюється.
Але Мінсоцполітики вважає інакше! І ось чому.
На думку контролерів норми законодавства про працю поширюються в тому числі на трудові відносини, що виникають між працівником і фізособою-підприємцем. Щоб не допустити порушень законодавства про працю, уникнути випадкових помилок у роботі з персоналом і трудових спорів, підприємцеві необхідно вести кадрову документацію у разі застосування найманої праці. Так, до початку роботи за укладеним трудовим договором працівник повинен ознайомитися з правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором. До того ж працівникам, які працюють у ФОПа, гарантовано право на відпустки, облік яких зобов'язаний вести підприємець.
На підставі штатного розпису приймаються рішення, зокрема, про прийняття, переведення на іншу роботу працівників, встановлення посадового окладу, тарифної ставки (окладу) конкретному працівникові. Наявність штатного розпису є гарантією забезпечення прав працівників на працю, захист від незаконного звільнення й оплату праці.
Проте спеціальної форми штатного розпису для підприємців немає. Тож їм доведеться користуватися нормами законодавства, встановленими з цього питання юрособам.
Чи про всіх робітників та працівників слід зазначати в штатному розписі?
Фахівці Мінсоцполітики в коментованому листі зазначають, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, який оформляється наказом роботодавця про прийняття на роботу згідно зі заявою працівника (ч. 2 ст. 2 , ст. 21, ст. 24 КЗпП).
Передумовою прийняття на роботу працівника є наявність вакантної штатної одиниці в штатному розписі за відповідною професією (посадою) з визначенням розряду (категорії). Тобто у штатному розписі слід вказувати усі штатні одиниці, незалежно від того, як буде здійснюватись оплата праці тих, хто ці посади займатиме.
При цьому фахівці Мінсоцполітики зробили висновок, що для працівників, у яких встановлена відрядна оплата праці, у штатному розписі можливо не вказувати розмір їх оплати, а зазначати кількість штатних одиниць.