Якщо працівник пішов воювати: нараховуємо йому зарплату

Права та гарантії мобілізованих працівників

Статтею 17 Конституції України, яка є нормою прямої дії та підлягає виконанню, встановлено, що захист суверенітету та територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції РНБО України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону «Про правовий режим воєнного стану» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. А 15 березня ВРУ підтримала Указ Президента про подовження воєнного стану ще на 30 діб – про це ми повідомляли тут.

Також Указом Президента України від 24.02.2022 р. №69/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ст. 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. 

Крім середньої зарплати таким працівникам також здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи перераховані гарантії, працівники, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняті на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення не підлягають звільненню на підставі пункту 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП, а лише увільняються від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, що оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця.

Підставою для збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців є сам факт прийняття працівника на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби (який підтверджується наданими роботодавцю відповідними довідками, витягами з наказів тощо) під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

А як щодо добровольців територіальної оборони?

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону «Про основи національного спротиву» до складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони.

Слід зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 24 Закону «Про основи національного спротиву» на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Нагадаємо, що відповідно до ст. 1 Закону «Про оборону України» особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Крім того, ст. 1 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період – період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Отже, відомий з попередніх часів особливий період триває і зараз. А разом із ним і всі права та гарантії, які надаються таким добровольцям.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Враховуючи специфіку служби в територіальній обороні, яка може передбачати не постійне, а періодичне залучення працівника до виконання своїх обов’язків, Мінекономіки вважає, що роботодавцю не потрібно в обов’язковому порядку видавати наказ про увільнення працівника від виконання роботи за трудовим договором.

У кожному конкретному випадку слід виходити з рівня залучення працівника до участі в територіальній обороні, кількості робочого часу, який витрачає працівник на цю діяльність, та ефективність і можливість виконання його обов’язків за трудовим договором.

При цьому на час виконання працівниками обов’язків з територіальної оборони у робочий час їм гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Документами, що підтверджують участь в територіальній обороні, є контракт добровольця територіальної оборони.

Увага: зрозуміло, що зараз триває війна, і не виключні випадки, коли працівник йде воювати, а роботодавця про це інформує лише згодом, в ліпшому випадку телефонним дзвінком, і не надає жодних підтвердних документів. Що робити в такому випадку? Вирішувати, як вчиняти,  звісно, буде кожен самостійно. На думку ж автора, найбільш легальним є такий алгоритм: 

• якщо працівник не виходить на роботу і на зв’язок, то маємо неявку з нез’ясованих причин. А вона (поки що) жодних гарантій не дає (хіба що Мінекономіки та Держпраці дуже просять таких працівників під час війни не звільняти за прогули). Тому табелюємо «НЗ» і зарплати (поки що) таким працівникам не нараховуємо;
• коли працівник вийшов на зв’язок і повідомив про один з двох наведених вище варіантів, слід попросити його передати будь-яким зручним для нього способом підтвердні документи (якщо вони в нього є). В сучасних обставинах навіть фото цих документів буде не найгіршою підставою розпочати процедуру з надання працівнику зазначених вище гарантій. З дати, зазначеної в цих документах, про початок служби, у працівника з’являється право на середню зарплату – за той робочий час, коли працівник не працює, але виконує свій військовий обов’язок або бере участь в ТО;
• якщо документів, які підтверджують слова працівника, все ж таки немає, чи нараховувати йому середню зарплату – має вирішити керівник (саме в тому наказі про вивільнення цього працівника від його трудових обов’язків). Заборони цього робити немає, тож штрафувати за добровільне нарахування середньої зарплати роботодавця ніхто не буде. 

Чи треба виплачувати таким працівникам аванс? 

Звісно! Про це йдеться у листі Мінекономіки від 02.04.2021 р. №4711-06/20369-07.

Розмір авансу має визначатися на підставі Табеля обліку робочого часу, який заповнюють за звітний місяць (з 1 по 15 число), виходячи з розміру середньоденної зарплати.

Як рахується середня зарплата? 

В обох випадках, які ми розглядаємо, процедура розрахунку та нарахування є однаковою. Регулює її  Порядок №100. 

Базовий розрахунковий період - це 2 місяця до того місяця, у якому працівника мобілізували або він вступив до ТО. При цьому час, протягом  якого  працівник  згідно зі законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю,  в  якому  відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата,   працівник   не   працював,   середня   заробітна  плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. 

Якщо  у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна  плата  обчислюється  відповідно до  абзаців третього - п’ятого пункту 4 цього Порядку. Тобто, виходячи з місячного окладу (тарифної ставки) або місячного розміру мінімальної зарплати (якщо вона вища). 

При обчисленнi середньої заробiтної плати у всiх випадках її збереження включаються:

• основна заробiтна плата;
• доплати i надбавки (за надурочну роботу та роботу в нiчний час; сумiщення професiй i посад; розширення зон обслуговування або виконання пiдвищених обсягiв робiт робiтниками-почасовиками; високi досягнення в працi (високу професiйну майстернiсть); умови працi; iнтенсивнiсть працi; керiвництво бригадою, вислугу рокiв та iншi);
• виробничi премiї та премiї за економiю конкретних видiв палива, електроенергiї i теплової енергiї;
• винагорода за пiдсумками рiчної роботи та вислугу рокiв тощо.

Увага! Премії включаються в заробiток того мiсяця, на який вони припадають згiдно з розрахунковою вiдомiстю на заробiтну плату. Премiї, якi виплачуються за квартал i бiльш тривалий промiжок часу, при обчисленнi середньої заробiтної плати за останнi два календарнi мiсяцi включаються в заробiток в частинi, що вiдповiдає кiлькостi мiсяцiв у розрахунковому перiодi. У разi коли число робочих днiв у розрахунковому перiодi вiдпрацьовано не повнiстю, премiї, винагороди та iншi заохочувальнi виплати пiд час обчислення середньої заробiтної плати за останнi два календарнi мiсяцi враховуються пропорцiйно часу, вiдпрацьованому в розрахунковому перiодi. Про те, як це робити, ми показували на прикладах наприкінці минулого року тут і тут. 

Усi виплати включаються в розрахунок середньої заробiтної плати у тому розмiрi, в якому вони нарахованi, без виключення сум вiдрахування на податки, стягнення алiментiв тощо. 

При обчисленнi середньої заробiтної плати не враховуються:

• виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працiвника (за винятком доплат за сумiщення професiй i посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягiв робiт та виконання обов'язкiв тимчасово вiдсутнiх працiвникiв, а також рiзницi в посадових окладах, що виплачується працiвникам, якi виконують обов'язки тимчасово вiдсутнього керiвника пiдприємства або його структурного пiдроздiлу i не є штатними заступниками);
• одноразовi виплати (компенсацiя за невикористану вiдпустку, матерiальна допомога, допомога працiвникам, якi виходять на пенсiю, вихiдна допомога тощо);
• компенсацiйнi виплати на вiдрядження i переведення (добовi, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, пiдйомнi, надбавки, що виплачуються замiсть добових);
• премії за  результатами  щорічного  оцінювання службової діяльності,  за  винаходи  та  раціоналізаторські  пропозиції,  за сприяння  впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих  потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);
• грошовi i речовi винагороди за призовi мiсця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
• пенсiї, державна допомога, соцiальнi та компенсацiйнi виплати;
• лiтературний гонорар штатним працiвникам газет i журналiв, що сплачується за авторським договором;
• вартiсть безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та iнших засобiв iндивiдуального захисту, мила, змивних i знешкоджувальних засобiв, молока та лiкувально-профiлактичного харчування;
• дотацiї на обiди, проїзд, вартiсть оплачених пiдприємством путiвок до санаторiїв i будинкiв вiдпочинку;
• виплати, пов'язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
• вартiсть безплатно наданих деяким категорiям працiвникiв комунальних послуг, житла, палива та сума коштiв на їх вiдшкодування;
• заробiтна плата на роботi за сумiсництвом (за винятком працiвникiв, для яких включення її до середнього заробiтку передбачено чинним законодавством);
• суми вiдшкодування шкоди, заподiяної працiвниковi калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я;
• доходи (дивiденди, проценти), нарахованi за акцiями трудового колективу i вкладами членiв трудового колективу в майно пiдприємства;
• компенсацiя працiвникам втрати частини заробiтної плати у зв'язку з порушенням термiнiв її виплати;
• заробітна  плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
• винагороди державним виконавцям;
• грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків.

При обчисленні середньої  заробітної  плати  за  останні  два  місяці,  крім  перелічених  вище  виплат,  також  не  враховуються виплати за час,  протягом якого  зберігається  середній  заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. 

Приклад. Працівника мобілізували з 03.03.2022 р. Два дні у березні він встиг відпрацювати. Оклад працівника 9000 грн. За його графіком він мав відпрацювати у березні 22 робочі дні. У січні він відпрацював 15 р. дн. (брав безоплатну відпустку), у лютому – 20 р. дн. У січні йому було нараховано зарплати 7150,00 грн (за окладом + індексація). У лютому – 10050 грн (оклад + премія за лютий + індексація). Як рахуємо аванс такому працівнику? 

По-перше, він має право на зарплату за відпрацьовані дні: 

9000,00 / 22 х 2 = 818,18 грн. 

По-друге, за інші робочі дні за графіком з 3 по 15 березня він має право на середню зарплату:

(7150,00 + 10050,00) / (15 + 20) = 491,43 грн., це середньоденна зарплата. 

Якщо за графіком на цей період припадають 8 робочих днів, то середня зарплата за них становитиме:  491,43 х 8 = 3931,44 грн. 

Разом нарахованого авансу: 818,18 + 3931,44 = 4749,62 грн.

Далі на цю суму треба нарахувати ЄСВ (22% або 8,41%), та утримати ПДФО (18%, ПСП до авансу не застосовуємо) та ВС (1,5%).

Середній заробіток в обліку

Розглянемо, як відобразити в обліку нараховану середню заробітну плату працівника (табл.). Слід зазначити, що таке нарахування відображається як заробітна плата, нарахована звичайним працівникам, залежно від того, до якої категорії працівників належить такий працівник.