Що таке «бронювання працівників» і про яку «відстрочку від призову» ми говоримо?
Для тих, хто ще не знає, коротко нагадуємо.
Організація бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час передбачена ст. 13 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Якщо дуже коротко, то зміст цієї статті такий. Є певні підприємства, в яких через напрямок їх діяльності та професії працівників майже усі вони підлягають мобілізації під час війни. І воєнний стан не став із цього правила винятком.
Проте, крім сильної армії, нам так само потрібен сильний тил. І потрібно, щоби підприємства продовжували працювати. Тому навіть на таких підприємствах передбачено можливість частину працівників не мобілізувати. Кого саме залишити на підприємстві, вирішуватиме його керівництво. Ось це і має назву «бронювання працівників». А оскільки таке бронювання лише тимчасове, то вже отримало назву «відстрочки від призову», а не вічного імунітету від нього.
Як працівнику підтвердити надану відстрочку?
Мінекономіки листом від 12.07.2022 р. №2714-20/47561-03 поінформувало органи державної влади, інші державні органи про порядок роботи державних органів, підприємств, установ і організацій з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) щодо переоформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, виданих військовозобов’язаним згідно з Порядком бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим постановою КМУ від 04.02.2015 р. №45 (зі змінами) (далі – Порядок).
Зокрема, Порядком передбачено видачу заброньованим військовозобов’язаним посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час (далі – посвідчення про відстрочку).
Але в цьому ж листі повідомлялося: строк дії виданих посвідчень про відстрочку минув 24 серпня 2022 року. І це спричинило нову проблему, яку знадобилося пояснювати новим листом.
Так, у листі від 26.08.2022 р. №2714–20/61899–03 Мінекономіки зазначає: крім цього Порядку треба читати ще і постанову КМУ від 03.03.2022 р. №194 “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану” (зі змінами) (далі – Постанова).
А пунктом 5 Постанови передбачено видачу заброньованому військовозобов’язаному витягу з наказу Мінекономіки, який теж є підтвердженням надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час.
Міністерство наголосило, що строк дії відстрочки від призову (бронювання), виданої відповідно до вимог Постанови, починається з дати прийняття наказу Мінекономіки та закінчується відповідно до строку, зазначеного у такому наказі.
Яким може бути максимальний термін відстрочки?
Цьому були присвячені засідання Кабміну та новий лист Мінекономіки.
Кабінет Міністрів передбачив можливість подовження на два місяці чинних відстрочок від призову на військову службу для військовозобов’язаних під час мобілізації та на воєнний час. Відповідне рішення, ініційоване Міністерством економіки, Уряд затвердив на засіданні 7 вересня.
Йдеться про відстрочки, надані рішеннями Міністерства економіки в березні – квітні, термін дії яких спливає у вересні – жовтні цього року.
Увага! Рішення щодо продовження відстрочки на строк до двох місяців може бути прийнято Мінекономіки лише один раз.
Урядове рішення передбачає також, що витяг з наказу Мінекономіки про відстрочку від призову військовозобов’язаному працівнику може надавати та візувати підприємство, установа чи організація, де він працює. Цим самим розширюються положення Постанови КМУ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03.03.2022 р. №194, згідної з якою відповідними повноваженнями наділялися лише органи державної влади та інші державні органи. Ця норма покликана зменшити навантаження на органи держвлади, що дозволить вивільнити ресурси для посилення роботи на інших напрямках.
Тобто, алгоритм наразі такий:
- Підприємство подає заявку на бронювання працівників до територіального органу державної влади.
- За зверненням цього органу держвлади Мінекономіки видає наказ про відстрочку від призову для таких працівників.
- Працівник отримує витяг з наказу і працює далі.
- Якщо відстрочку треба подовжити, треба знову звернутися до Мінекономіки за допомогою органу держвлади і отримати витяг з нового наказу про подовження. При цьому видати такий витяг (і завірити його) може і саме підприємство.
Наприклад, ось так проводиться бронювання працівників у Києві (роз’яснення Київської міської державної адміністрації).
Докладніше про процедуру подовження відстрочки йдеться у листі Мінекономіки від 09.09.2022 р. № 2714-20/64461-03. У ньому зазначено, що керівникам підприємств, установ та організацій треба організувати:
– проведення аналізу щодо необхідності продовження строку дії відстрочок, наданих військовозобов’язаним працівникам рішеннями (наказами) Мінекономіки у березні-квітні 2022 року;
– подання (у довільній формі) до органу державної влади, іншого державного органу, за поданням якого прийнято рішення (наказ) Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаних, пропозицій щодо продовження строку дії відстрочок, наданих військовозобов’язаним працівникам у березні-квітні 2022 року (далі – Пропозиції), зі зазначенням:
- дати, номера і назви рішення (наказу) Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаних працівників;
- обґрунтування необхідності продовження строку дії відстрочки.
Крім цього, у разі наявності в раніше прийнятих рішеннях (наказах) Мінекономіки військовозобов’язаних, звільнених з підприємства, установи, організації), пропонується зазначати їх прізвище, ім’я та по батькові, та додавати копію рішення (наказу) підприємства, установи, організації про звільнення.
Адже згідно з пп. 4 пункту 4 Постанови надана відстрочка підлягає анулюванню у разі звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації.
А далі, як пояснює Мінекономіки, процедура буде такою. Керівникам органів державної влади, інших державних органів треба буде:
– організувати проведення аналізу пропозицій підприємств, установ і організацій та обґрунтування щодо необхідності продовження строку дії відстрочок;
– не раніше, ніж за десять робочих днів до завершення строку дії відстрочки, подати (у довільній формі) до Мінекономіки пропозиції зі зазначенням:
- дати, номера і назви рішень (наказів) Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаних працівників та найменування підприємства, установи, організації;
- прізвища, ім’я та по батькові військовозобов’язаних працівників, звільнених з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації (з доданням копій відповідних наказів про звільнення);
- обґрунтування необхідності продовження строку дії відстрочки.
За результатами опрацювання поданих органами державної влади, іншими державними органами Пропозицій Мінекономіки прийматиме рішення щодо продовження строку дії відстрочки на строк до двох місяців та/або анулювання відстрочки працівникам, які звільнені з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації або відхилення поданих Пропозицій.
Копію відповідного рішення (наказу) Мінекономіки буде надіслано зазначеним органам державної влади, іншим державним органам та Міноборони для доведення через Генеральний штаб Збройних Сил в одноденний строк до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Після отримання копії рішення (наказу) Мінекономіки про продовження строку дії відстрочки орган державної влади, інший державний орган, підприємство, установа, організація видає військовозобов’язаному витяг з такого наказу, який є підтвердженням продовження строку дії відстрочки.
Як ми бачимо зі зазначеного вище, створити та завірити такий витяг може і саме підприємство (якщо отримало копію наказу Мінекономіки від органу, до якого зверталося).
При цьому ще раз наголошується: повторне продовження строку дії відстрочки не допускається.
А у разі необхідності надання відстрочки на строк до шести місяців пропонується керуватися положеннями Постанови та листами Мінекономіки від 08.03.2022 р. №2714-20/9420-03 та від 29.07.2022 р. №2714-20/53722-01.
Які підприємства можуть звертатися щодо бронювання працівників?
Нагадаємо, раніше Уряд підтримав законопроєкт, яким розширюється перелік установ і підприємств, працівники яких підлягають бронюванню.
Документ передбачає можливість бронювання для працівників:
- органів державної влади та місцевого самоврядування, якщо їх робота необхідна для забезпечення функціонування цих органів у воєнний час;
- на підприємствах та в організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання, якщо працівники залучені до їх виконання;
- на підприємствах, які виготовляють продукцію оборонного призначення, або таку, яка необхідна для задоволення потреб Збройних Сил України;
- на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Також законопроєкт передбачає можливість осіб, які не підлягають призову, добровільно піти на службу. Серед таких категорій населення люди з інвалідністю, тимчасово непридатні до військової служби особи, заброньовані працівники, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває від 3 дітей, батьки дітей з інвалідністю тощо.
Нові норми наберуть чинності після прийняття Верховною Радою та підпису Президентом.
А до цього доводилося керуватися старими правилами (про які ми писали тут). А певним міністерствам навіть запроваджувати власні ініціативи. Зокрема, про можливість бронювання працівників сільськогосподарських підприємств повідомляло Мінагрополітики, а ми писали тут.