Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці розповідає, що ЗУ від 22.11.2023 №3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни та доповнення до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 12 вищезазначеного Закону встановлено, що якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
Таким чином, надання працівникові щорічної чергової відпустки понад 24 календарних днів є його правом, а не обов’язком.