Коментар до листа Міноборони від 07.05 2025 №116/2/1/43468
Чи можуть представництва іноземних компаній бронювати своїх працівників?
Подивимось, що каже про це Порядок №76. При цьому одразу зауважимо, що далі йтиметься про українських громадян, які працюють у цих представництвах (закордонний персонал мобілізації в Україні не підлягає і на військовому обліку в Україні не перебуває).
Представництва як потенційні бронювальники персоналу в Порядку №76 згадуються кілька разів:
- представництва міжнародних організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період – в них бронюванню підлягають 100% військовозобов’язаного персоналу (п. 5 Порядку №76);
- представництва донорських установ, виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги – в них бронюванню підлягають не більше 50 % кількості військовозобов’язаних працівників. При цьому бронюванню підлягають лише ті військовозобов’язані працівники, які безпосередньо залучені до виконання завдань проєкту та визначені такими згідно з внутрішніми документами виконавця (наказом, посадовою інструкцією тощо) (п. 8 Порядку №76);
- постійні представництва нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які провадять в Україні діяльність (представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, неурядових організацій інших держав, міжнародних неурядових організацій) (крім постійних представництв іноземних медіа) – в них бронюванню підлягають не більше 50 % загальної кількості військовозобов’язаних працівників (п. 9 Порядку №76);
- постійні представництва іноземних медіа:
- у постійних представництвах, які мають кількість військовозобов’язаних працівників не більше 15 осіб, – 100% військовозобов’язаних працівників;
- у постійних представництвах, які мають кількість військовозобов’язаних працівників більше 15 осіб, – 15 військовозобов’язаних працівників та не більше 50 % кількості військовозобов’язаних працівників, що перевищує 15 осіб.
А які обов’язки з обліку військовозобов’язаних покладаються на представництва?
Прямої відповіді на це запитання Порядок №1487 не містить.
У пункті 1 Порядку №1487 вказано, що цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів підприємствами, установами та організаціями, а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Терміни «підприємства, установи, організації» та «постійні представництва нерезидентів (іноземних компаній, організацій)» застосовані також у Постанові КМУ від 27.01.2023 №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, в пункті 8 Критеріїв та Порядку, що затверджені Постановою КМУ №76, визначено, що підтвердження статусу підприємства, установи, організації, постійних представництв нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які провадять в Україні діяльність, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, здійснюється ними не рідше ніж один раз на рік.
Підприємство, установа, організація, постійні представництва нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які провадять в Україні діяльність, для підтвердження зазначеного статусу подають відповідну заяву органу, який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ та організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, до якої додаються копії підтвердних документів та інформація, що зазначені у пункті 5 цих Критеріїв та Порядку.
Як видно зі змісту норм Постанови №76, поняття «підприємства, установи, організації» та «постійні представництва нерезидентів (іноземних компаній, організацій)» не ототожнюються та позначають учасників правовідносин, які мають різний правовий статус.
Таким чином, представництво юридичної особи (зокрема, іноземної компанії), утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, не є юридичною особою за законодавством України та не охоплюється поняттям «підприємство, установа, організація», що застосоване в Законі №2232 та Порядку №1487.
З цього можна зробити висновок, що правила ведення військового обліку для представництв не встановлені. Проте, як ми бачимо, право на бронювання своїх працівників є у представництв.
Тому в Міноборони запитали, що означає цей особливий статус представництв:
- Вимоги законодавства України про обов'язкове ведення військового обліку не поширюються на представництва іноземних компаній, що зареєстровані в Україні?
- Такі представництва не зобов’язані надсилати до ТЦК повідомлення про прийняття на роботу військовозобов'язаного згідно з додатком 4 до Порядку №1487?
- Такі представництва не втрачають право на отримання статусу критичності та бронювання працівників, якщо не ведуть військовий облік відповідно до Порядку №1487?
Відповідь Міноборони
У своїй відповіді фахівці Міноборони звернулися до частини четвертої ст. 116 ГКУ, щоб нагадати про правовий статус представництв. А саме: підприємства з іноземними інвестиціями мають право бути засновниками дочірніх підприємств, створювати філії і представництва на території України і за її межами з додержанням вимог законодавства України та законодавства відповідних держав.
Далі згадали про частину п'яту ст. 34 Закону №2232, в якій зазначається, що персональний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи та покладається на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від підпорядкування і форми власності.
І врешті-решт дійшли таких висновків:
- представництва іноземних компаній, які здійснюють свою діяльність в Україні, зобов'язані вести військовий облік своїх працівників, які є військовозобов'язаними відповідно до вимог законодавства України;
- представництва зобов’язані надсилати до ТЦК повідомлення про прийняття на роботу військовозобов'язаного у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття повідомлення про зміну облікових даних за формою, визначеною у додатку 4 до Порядку №1487;
- представництва зобов’язані у семиденний строк з дня видання наказу звільнення з роботи повідомлень про зміну облікових даних за формою, визначеною у додатку 4 до Порядку №1487.
Щодо того, чи втрачають такі представництва право на отримання статусу критичності та бронювання працівників, якщо не ведуть військовий облік відповідно до Порядку №1487, то прямої відповіді не було.
Висновки від редакції
Отже, як бачимо, позиція у Міноборони така, що представництва іноземних компаній зобов’язані вести військовий облік так само, як і українські підприємства, згідно з Законом №2232 та Порядком №1487. Невиконання цих вимог може призвести до відповідальності згідно із законодавством.
Підкреслимо, що максимально обережними в цьому питанні слід бути тим представництвам, які бронюють своїх працівників – адже порушення законодавства щодо військового обліку та спілкування з ТЦК може призвести до втрати броні. А держава лише надає представництвам право забронювати своїх працівників і не встановлює бронь їхнім працівникам автоматично.
Зрозуміло, що у багатьох юристів виникнуть заперечення стосовно висновків Міноборони. Тому рекомендуємо представництвам звертатися до Міноборони із запитами з коректним і повним висвітленням проблематики конкретного представництва. Адже лист – це не нормативний акт, і позиція Міністерства в майбутньому може змінитися.