Застосування критеріїв інвалідності: нові методрекомендації за наказом МОЗ №1338

Пунктом 16 Критеріїв встановлення інвалідності, затверджених постановою КМУ від 15.11.2024 р. №1338, передбачено, що з метою сприяння експертним командам з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) в прийнятті обґрунтованих рішень щодо встановлення інвалідності МОЗ до 1 жовтня 2025 р. розробляє та затверджує настанову, що регламентує застосування критеріїв для встановлення інвалідності. Така настанова є нормативним документом, який містить рекомендації щодо методів діагностики захворювань та критеріїв інвалідності, пов’язаних із різними захворюваннями.

З огляду на це, після тривалої підготовки, численних публічних обговорень наказом МОЗ від 30.09.2026 №1448 затверджено:

• Настанову із застосування критеріїв встановлення інвалідності;
• Методичні рекомендації із застосування критеріїв встановлення інвалідності. 

Що потрібно знати про настанову

Як розповіла адвокат Д. Тарасенко, у Настанові систематизовані:

• інформація для встановлення ступеня стійких порушень критеріїв життєдіяльності та подальшої детальної оцінки критеріїв життєдіяльності
• рекомендовані методи діагностики та оцінки функціональних та структурних порушень при різних захворюваннях та станах.

Як користуватися клінічною частиною настанови?

1. Визначте основний та супутні стани пацієнта за МКХ-10-АМ. 
2. Знайдіть у клінічній частині відповідний розділ за кодом МКХ-10-АМ. 
3. Ознайомтеся із загальними підходами до оцінки даного стану. 
4. Перевірте наявність рекомендованих досліджень (символ “/” ‒ означає “або”).
5. Використовуйте оцінку за рекомендованими інструментами, або використайте наявні дані з медичної документації. 
6. На основі результатів попередньої оцінки співставте стан пацієнта з критеріями стійких порушень функцій та вірогідним ступенем порушення критеріїв життєдіяльності. 
7. Визначте та верифікуйте відповідний ступінь обмеження критеріїв життєдіяльності за допомогою комплексної оцінки стану пацієнта, користуючись методами наведеними в Методичних рекомендаціях із застосування критеріїв встановлення інвалідності. 

Загальний алгоритм Оцінювання має фокусуватися на визначенні критеріїв життєдіяльності незалежно від конкретного діагнозу. 

Настанова застосовується як уточнювальний інструмент для визначення походження та стійкості порушень та їх впливу на функціонування та життєдіяльність, а не як самостійна підстава для висновку. 

Підсумковий ступінь обмеження життєдіяльності визначається за найвищим стійким обмеженням критеріїв життєдіяльності з урахуванням сукупного впливу всіх станів особи.

Що передбачають Методичні рекомендації?

Методичними рекомендаціями визначено:

• Етапи проведення процедури ОПФО та направлення на проведення ОПФО 
• Експертні команди: статуси, профілі, структура та функції (Рекомендації до складу експертних команд за профілями)
• Організація роботи експертних команд та ОПФО 
• Порядок дій під час проведення ОПФО 
• Індивідуальні рекомендації щодо реабілітації та відновлення 
• Підходи до опитування та огляду 
• Опитування 
• Огляд та спостереження за особою до та під час проведення ОПФО 
• Визначення функціональних можливостей 
• Узагальнення та критерії інтерпретації 
• Співставлення з діагнозами та клінічною картиною 
• Допоміжні інструменти ОПФО