"НБУ рекомендує банкам більш виважено підходити до розгляду звернень позичальників-чорнобильців щодо пролонгації/реструктуризації заборгованості за кредитом та/або зниження відсоткової ставки за кредитом у разі зменшення розміру пенсійної виплати цим позичальникам... і докладати максимум зусиль для вирішення даного питання", - вказується в листі.
У документі нагадується, що з метою зменшення ризиків банківської діяльності (кредитного, ліквідності, юридичного, репутації) та недопущення втрати довіри до банківської системи були розроблені рекомендації щодо роботи банків з позичальниками - фізичними особами, які мають заборгованість за споживчими кредитами і потрапили в скрутне фінансове становище.
Дані рекомендації стосуються, серед іншого, роботи з позичальниками-фізособами, фінансовий стан яких погіршився внаслідок настання непередбачених обставин, наприклад, через зменшення заробітної плати та/або інших надходжень, втрату пільг.
Разом з тим, вважають деякі опитані експерти, рекомендації НБУ надто вже шляхетні і дуже схожі на спробу формування позитивного образу влади в контексті майбутніх виборів. Але, незважаючи на це, говорить керівник аналітичного департаменту ІГ "ТАСК" Андрій Шевчишин, можна стверджувати, що це досить вдалий крок НБУ, який міг би простимулювати кредитування саме даних категорій населення, якби банки пішли на такий крок.
Тим часом така активізація йде врозріз з рекомендаціями Кабміну щодо утримання банків від нарощування споживчого кредитування через жорсткість вимог до позичальників. Інша справа, що рекомендація НБУ не є вказівкою до дії. Крім того, комерційні банки є незалежними юрособами з власними бізнес-процесами, у тому числі щодо роботи з позичальниками. Більше того, кризові роки істотно посилили систему управління банківськими ризиками.
"Таким чином, я вважаю, що банки будуть вірні власним правилам роботи. Відповідно, пролонгація/реструктуризація зобов’язань буде здійснюватися в плановому режимі, виходячи з кожного випадку окремо. Тим більше, що фізособи можуть навмисно маніпулювати з власними доходами, щоб вибити для себе більш прийнятні умови кредиту", - прогнозує аналітик.
При цьому система ризик-менеджменту має максимально обмежити випадки змін умов кредитування і запобігти неповерненню кредитів. Тому банки, щоб полегшити життя позичальників, скоріше, будуть захищати їх від кредитів, аніж іти на пом’якшення умов позики. А за дійсними проблемними кредитами деякі зрушення можливі, але будуть вони, швидше за все, одиничними і мінімальними.
Воно й зрозуміло, стверджує директор департаменту правового забезпечення "Ерсте Банку" Олександр Ярецький. Адже зазначеним листом регулятор не ввів жодних нових заходів у роботі з позичальниками, які потрапили в скрутне фінансове становище. НБУ лише нагадав банкам, що ті зобов’язані виконувати рекомендації, затверджені постановою НБУ №461 від 06.08.2009. На жаль, перелік заходів, які передбачені даними рекомендаціями, не надто великий і включає в себе все ті ж: реструктуризацію, в т.ч. з можливістю заміни валюти, продаж або передачу боргу позичальника третім особам, використання послуг третіх осіб для повернення боргу позичальником, звернення стягнення на заставне майно.
Рекомендації наказують банкам йти на максимально можливий контакт з позичальниками і шукати будь-яке взаємоприйнятне рішення. З іншого боку, стверджує юрист, навіть ті заходи, які були передбачені рекомендаціями, дозволили банкам провести реструктуризацію значної кількості клієнтів. Але слід пам’ятати, що банківська система до цих пір продовжує зазнавати збитків, пов’язаних з неповерненням кредитів. Тому банки вже мало чим можуть допомогти проблемним позичальникам. Проблему потрібно вирішувати на державному рівні, шляхом удосконалення законодавства.
"Наприклад, зараз при примусовому продажу заставного майна стягується 10% виконавчого збору і ще до 20% - комісії організації, що торгує. В результаті фактично третина виручки від продажу застав йде не на погашення заборгованості, а державі і вузькому колу приватних фірм, допущених до реалізації арештованого майна", - нарікає учасник ринку.
У будь-якому випадку, стверджує економіст "Арт Капітал" Олег Іванець, враховуючи нинішню жорстку політику НБУ щодо ліквідності і високий рівень адміністративного впливу, банки, швидше за все, будуть виконувати рекомендації регулятора. Однак проконтролювати їхню діяльність центробанку навряд чи вдасться через "розмитість" викладених в листі рекомендацій.
"Фрази типу "докладати максимум зусиль для вирішення даного питання" з юридичної точки зору взагалі безглузді, тому що визначити, що це за зусилля і який їхній максимум, неможливо", - нарікає експерт. В цьому плані указ скоріше популістський, виданий з метою політичної підтримки уряду, а не як якесь практичне керівництво до дії. Хоча, можливо, згодом НБУ ухвалить постанови, які будуть мати більш практичний характер і забезпечать виконання вказаних рекомендацій.