Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
У разі, якщо у особи не вистачає необхідного стажу, вона може укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Таким чином, період, за який сплачено внески, буде зараховано до страхового стажу особи. Умови такої участі, розмір внесків та періодичність їх сплати визначаються відповідним договором.
Коло учасників, які можуть брати добровільну участь, визначені статтею 12 Закону, а саме: особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі, якщо особа не набула 15 років страхового стажу, органами соціального захисту населення їй може бути призначена державна соціальна допомога відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам».
