Коментар до листа ПФУ від 27.06.2025 №2800-060202-8/42767
Рівень 2,5 МЗП: як критерій для критичності роботодавця та як умова броні працівника
Нагадаємо, що в Порядку №76 декілька разів фігурує поняття "не менше ніж 2,5 МЗП":
- як один з обов’язкових критеріїв для встановлення і збереження статусу критично важливого для роботодавців;
- як умова для збереження броні працівнику.
МЗП зараз – 8 000 грн, тому маємо вже знайомий багатьом розмір зарплати 20 000 грн (2,5 * 8 000).
Сума в обох випадках однакова, а от порядок її застосування – різний!
Важливо:
- Коли ми говоримо про збереження броні, то не нижче 20 000 грн має бути місячний заробіток конкретного заброньованого працівника.
- Коли ж ми говоримо про статус критично важливого підприємства, то це не зарплата кожного працівника на ньому, а середня зарплата по підприємству.
Відобразимо у зручній порівняльній таблиці різницю між поняттями.
Критерій критичності vs Вимога до зарплати заброньованого працівника
| Параметр | Критерій критичності підприємства | Вимога до зарплати заброньованого працівника |
| Суть | Середня зарплата по підприємству за останній місяць має бути не менше МЗП × 2,5 | Кожному заброньованому працівнику має бути нарахована зарплата не менше МЗП × 2,5 щомісячно |
| Період | За останній календарний місяць (перевіряється перед присвоєнням критичного статусу і протягом усього періоду збереження цього статусу) | Протягом строку броні від мобілізації (тобто попередній рівень зарплати для конкретного працівника не має значення) |
| Кого стосується | Усі працівники підприємства (беруться до уваги лише ті працівники, яким у розрахунковому місяці нараховано зарплату, у тому числі ті, хто працює на умовах неповного робочого часу, перебуває в оплачуваних відпустках. Ті, хто перебуває у неоплачуваних відпустках і з ким трудовий договір призупинено, до уваги не беруться) | Конкретні заброньовані працівники (тому їм обов’язково має бути нарахована зарплата або відпусткові. Бронюють лише самих потрібних, тому такі працівники не можуть перебувати у довготривалих неоплачуваних відпустках або призупиняти дію трудового договору) |
| Документ | Підтверджується довідкою підприємства при отриманні критичного статусу, після чого щомісяця перевіряється на підставі поданої єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ для збереження цього статусу | Застосовується після оформлення броні на підставі поданої єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ |
| Мета | Визначення, чи є підприємство критично важливим і чи може воно бронювати своїх працівників | Визначення права конкретного працівника бути заброньованим |
| Ключовий показник | Середня зарплата ≥ МЗП × 2,5 | Індивідуальна зарплата ≥ МЗП × 2,5 |
| Винятки (не враховуються) | Державні та комунальні підприємства/організації | Немає |
Увага! Згідно з п. 6-1 Порядку №76 за результатами проведеної перевірки орган (йдеться про орган, який має повноваження присвоювати або скасовувати критичний статус) приймає одне з таких рішень:
- про невідповідність підприємства критеріям (у тому числі щодо рівня середньої зарплати) або про невиконання вимог, визначених в абзаці третьому пункту 8 Порядку №76 (щодо рівня зарплати заброньованих працівників), а також скасовує їх статус критично важливих;
- про відповідність підприємства критеріям, про виконання вимог Порядку №76 і про визначення їх критично важливими.
Копію рішення, прийнятого за результатами перевірки, такий орган в одноденний строк з дня його прийняття надсилає Мінекономіки, Міноборони (СБУ, розвідувальним органам України) та Мінцифри.
Зверніть увагу!
Рботодавець може втратити критичний статус і через меншу ніж 20 000 грн середню зарплату, і через те, що комусь з його заброньованих працівників нараховано зарплату менше ніж 20 000 грн.
У такому разі (якщо хоча б одному заброньованому нараховано зарплату менше ніж 2,5 МЗП) бронь втратять усі працівники такого підприємства – адже бронювати має право лише підприємство, що має критичний статус!
І це ще не все!
Адже підприємства, яким скасовано статус критично важливих, не можуть бути визначені критично важливими раніше ніж через шість місяців після скасування зазначеного статусу. Тобто через порушення цих умов підприємство зможе бронювати знову лише через пів року!
За таких умов роботодавець аж ніяк не може ризикувати. І при нарахуванні зарплати за місяць і відображенні її в єдиній звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ треба контролювати обидва показники: і свою середню зарплату, і фактичний рівень зарплати у кожного із заброньованих працівників.
Як порахувати середню зарплату?
Порядок №76 про це не пише. Тому вже, на жаль, традиційно доводиться чекати на роз’яснення від компетентних органів та відомств.
Першим з цього приводу висловилося Мінекономіки. Тож про те, як визначати середню зарплату, писали тут: Рахуємо середню зарплату для бронювання за новою єдиною звітністю з ПДФО, ВЗ та ЄСВ: лист Мінекономіки.
Міністерство вирішило, що показник середньої зарплати треба рахувати виходячи з даних єдиної звітності. Формула дуже проста: спочатку контролери дізнаються про суму значень трьох рядків Податкового розрахунку:
- 1.1 «сума нарахованої заробітної плати»,
- 1.3 «сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків»,
- 1.4 «сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України».
Після розрахунку цієї загальної суми (1.1 + 1.3 + 1.4) її потрібно поділити на рядок 103 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)».
А податківці пояснювали, як заповнюється рядок 103. За їх словами, це кількість працівників, яким у звітному періоді нараховано заробітну плату.
Як бачимо, до розрахунку беруться і зарплата, і відпусткові (оскільки вони теж відображаються у рядку 1.1), і лікарняні.
З одного боку, все логічно – ті, кому зарплату (або відпускні) не нараховували, до розрахунку середньої зарплати не потрапляють і заниження цього показника не відбувається.
З іншого боку, ніяк не впливає на цей показник те, що працівник міг не відпрацювати цілий місяць: бути прийнятим на роботу в середині звітного місяця або звільнитися не в останній день. Його все одно беруть до розрахунку як цілу одиницю, тому такі моменти треба уважно відстежувати і подекуди «дотягувати» рівень їх зарплати (наприклад, за рахунок премій), щоб середній показник зарплати по підприємству був не нижчим за 20 000 грн на одного працівника.
Зарплата кожному заброньованому працівнику не менше ніж 2,5 МЗП
Найбільш гостре та спірне запитання у суспільства: а що саме входить у поняття «нарахована зарплата» кожному заброньованому не менше ніж 2,5 МЗП? Є дві позиції та два підходи.
Роз’яснення Мінекономіки, як ми показали вище, стосується лише показника середньої зарплати. Можна подумати, що лікарняні враховуються і до показника фактичної зарплати заброньованих, але на практиці буває інакше.
Детально позицію автора та ситуацію зі зняттям броні через лікарняні писали тут: Статус критичного підприємства втрачено через лікарняні: як це сталось і чи можна було уникнути?
Втім, з’явився перший проблиск надії, що це питання зрештою матиме чітку і єдину відповідь.
ПФУ в листі від 27.06.2025 №2800-060202-8/42767 вказав, що інформація про нараховану щомісячну заробітну плату надаватиметься із додатка Д1.
У графі 16 додатка Д1 зазначаються суми виплат, нараховані за дні тимчасової непрацездатності, і допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, відображаються в окремих рядках з кодами категорій застрахованої особи (у полі відповідного місяця лише в сумі, що припадає на такий місяць).
Враховуючи зазначене, суми виплат, нараховані за дні тимчасової непрацездатності, враховуватимуться за відповідний місяць, хоча і лише в сумі, що припадає на такий місяць.
Тобто виглядає так, що лікарняні за липень мають враховуватися до показника фактичної зарплати за липень, а лікарняні за червень – до зарплати за червень. Та головне, що мають враховуватися! Однак наразі це лише позиція ПФУ.
Обмін інформацією між ПФУ та Мінцифри про зарплату заброньованих
У Постанові КМУ від 28.02.2025 №233 зазначається, що КМУ постановляє, ПФУ та Мінцифри протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою мають забезпечити електронну інформаційну взаємодію між реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та Єдиним державним вебпорталом електронних послуг щодо відповідності умовам, зазначеним в абзаці третьому пункту 8 Порядку №76 щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, для оформлення бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час воєнного стану в електронній формі, щодо розміру нарахованої заробітної плати за визначений період та застосування відомостей такого реєстру відповідно до зазначеного Порядку.
Тобто процедуру обміну інформацією про дотримання рівня 2,5 МЗП мало би бути налагоджено автоматично ще на початку весни 2025 року. Але, як свідчить практика, перевіряють дотримання критеріїв, ув тому числі рівень зарплати заброньованим, відомства, які надавали критичність без автоматичної взаємодії між ПФУ та Мінцифри.
Про це ми писали тут:
- До 28 травня критично важливі підприємства мають надати дані до Мінекономіки: кого це стосується?
- Мінекономіки розпочало нову хвилю перевірки критичних підприємств!
Тобто поки що жодного автоматичного обміну немає.
Чи знімає лист ПФУ ризики на 100%?
ПФУ, дійсно, перевіряє дані поданої єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ і має подавати результати аналізу до Мінцифри (щодо відповідності підприємства умовам критичності та виконання вимоги щодо рівня зарплати заброньованих). А вже остаточне рішення (погодитись із висновками ПФУ чи ні) прийматиме орган, який присвоїв критичний статус підприємству.
Зазначений лист ПФУ аж ніяк не гарантує того, що (органи, відомства ) з ним погодяться!
Звісно, останню крапку в цьому питанні мав би поставити КМУ шляхом змін до Постанови №76, у яких чітко визначити, як рахуються показники середньої і фактичної зарплати. Але наразі цього немає.
Так, масових випадків позбавлення критичного статусу через лікарняні, на щастя, не спостерігається (а про поодинокі ми писали у статті). Тому можна заспокоювати себе тим, що це окремі випадки, і з вами такого не станеться.
Але і процедури оскарження такого рішення в Порядку №76 немає, як не прописані й наслідки такого оскарження. Якщо підприємство отримає рішення про скасування критичного статусу і дізнається, що це відбулося через лікарняні, до кого йому звертатися: до ПФУ, до органу, який скасував критичний статус чи до суду? А навіть якщо суд вирішить, що лікарняні треба було врахувати, що далі? Критичний статус відновлять чи його треба буде отримувати наново? Що буде за цей час з працівниками, бронь яких анульовано?
Наразі ми маємо лише один відомий наслідок: ті, кому критичний статус скасували, пів року не зможуть його отримати.
Чи готові ви ризикнути і врахувати лікарняні у зарплату? Кожен вирішуватиме для себе самостійно.