Ще наприкінці 2025 року на розгляд ВРУ внесено законопроєкт №14303, покликаний посилити соціальний захист осіб з числа працівників операторів критичної інфраструктури, їх філій, представництв та осіб, постраждалих на об’єктах критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаних з виконанням посадових (службових, професійних, трудових) обов’язків у період військової агресії Російської Федерації проти України. Про нього розповів адвокат Роман Кичко.
Ключові зміни, які пропонує законопроєкт:
- Розширення кола суб’єктів права на допомогу. До переліку осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу, пропонується включити не лише штатних працівників, а й співробітників філій та представництв операторів критичної інфраструктури, а також інших осіб, які постраждали безпосередньо на об'єктах критичної інфраструктури під час виконання обов'язків.
- Уточнення характеру діяльності. До переліку підстав для виплат (виконання посадових, службових, професійних обов'язків) офіційно додається виконання «трудових» обов'язків. Це дозволяє охопити ширше коло працівників, які не виконують посадові чи службові обов'язки, проте пов'язані з установою трудовим законодавством.
- Механізм перерахунку при зміні групи інвалідності. Запроваджується норма, що дозволяє отримати різницю у виплатах, якщо особі при повторному огляді встановлено вищу групу інвалідності.
- Перегляд строків звернення. Право на допомогу пропонується реалізувати протягом усього періоду дії воєнного стану та трьох років після його припинення (замість обмеженого трирічного строку з дня виникнення такого права).
- Актуалізація кола членів сімей. Перелік членів сімей загиблих, які мають право на частку допомоги, узгоджується зі статтею 36 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, уточнюються права непрацездатних батьків, вдів/вдівців та дітей (у тому числі повнолітніх, які навчаються до 23 років). Уточнюється право на обов'язкову частку допомоги (50% від належної) для повнолітніх працездатних дітей, які навчаються (професійна, фахова передвища, вища освіта) до закінчення навчання, але не довше ніж до 23 років.
Законопроєкт вже отримав позитивний висновок Головного Комітету та готується до розгляду Верховною Радою.