Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Поява в ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ (1) норми, яка вимагає від роботодавця сплачувати, умовно кажучи, мінімальний страховий внесок за працівника, викликала чимало запитань. Одне з них звучить так: наприклад, працівникові за основним місцем роботи встановлено неповний робочий час, внаслідок чого нарахована йому місячна зарплата менша за мінімальний розмір (1000,00 грн). Роботодавець наразі сплачує суму ЄСВ не з такої фактично нарахованої зарплати, а з її мінімального розміру (1218 х 38% = 462,84 грн). А працівник і далі сплачує ЄСВ з фактично нарахованої зарплати (1000 х 3,6% = 36,00 грн). Як таке нововведення вплине на страховий стаж працівника?
У листі від 27.03.2015 р. №21091/02-20 ПФУ розглядає норми щодо страхового стажу, встановлені Законом України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а отже, виключно вплив зазначеного порядку сплати ЄСВ на пенсійне страхування працівників. Згідно зІ ст. 24 цього Закону, страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків (зокрема, Й у вигляді доплати, здійсненої самим працівником) є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
ТП = Св : В, де:
ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць;
В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
Отже, найголовнішим у цьому питанні є визначити, а який же розмір має стосовно зарплати, з якої сплачують ЄСВ двоє — роботодавець і працівник, мінімальний страховий внесок?
Згідно зі ст. 1 цього Закону, мінімальний страховий внесок — це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру ЄСВ, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід). Безперечно, що Закон про ЄСВ встановлює сплату з доходу у вигляді зарплати за окремими ставками ЄСВ для роботодавця і працівника. І тому мінімальним страховим внеском в цьому випадку буде сума ЄСВ, сплаченого за обома такими ставками.
Отже, якщо працівник сплатить ЄСВ з суми меншої, ніж розмір мінімальної зарплати, він не отримає цілого місяця страхового стажу, а матиме лише його пропорційну частку. За умовами наведеного вище прикладу, з цілого місяця, за який сплачено ЄСВ, працівник отримає лише:
(462,84 + 36,00) : (462,84 + 1218,00 х 3,6%) = 498,84 : 506,69 = 0,98 страхового стажу. Таким чином, за рік такий працівник втрачатиме приблизно 7 днів страхового стажу. І розмір такої втрати буде напряму залежати від різниці між фактично нарахованою зарплатою та розміром мінімальної зарплати.
Виправити ситуацію і відновити страховий стаж може сам працівник, здійснивши доплату до мінімального страхового внеску, у порядку, встановленому гл. 15 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 р. №21-1. Але відповідна доплата, як випливає з названої Інструкції, здійснюється вже при призначенні пенсії.
--1--
Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
-----
Ганна Бикова
