Як ми повідомляли, вчора, 19 липня, на засіданні КМУ було ухвалено проект постанови „Про внесення змін до бюджету Пенсійного фонду України на 2017 рік”, якою передбачено надання коштів ПФУ для фінансування компенсація ЄСВ роботодавцям, які створюють нові робочі місця.
Розглянемо, кому вона надається, що треба для її отримання та який порядок виплати такої компенсації.
Хто має право на компенсацію ЄСВ?
Законом «Про зайнятість населення» передбачені пільги зі сплати ЄСВ у вигляді компенсації витрат на сплату ЄСВ у розмірі від 50% до 100%. Чому ж ПФУ профінансували тільки на виплати у розмірі 50%? Тому що цей вид компенсації виплачує ПФУ, а у випадках, в яких роботодавець має право на компенсацію у розмірі 100% ЄСВ, - виплачують центри зайнятості (і, до речі, роблять це і в 2017 році, тож є сенс звертатися).
Отже, види компенсації:
1) Частиною 3 ст. 24 Закону передбачено компенсацію 50% фактичних витрат зі сплати ЄСВ роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і протягом цього періоду щомісяця виплачував працівникові зарплату в розмірі не менше 3-х мінімільних зарплат.
Нове робоче місце – це робоче місце, яке створене у зв'язку із створенням нового суб'єкта господарювання (крім того, що створений шляхом припинення) або збільшенням штатної чисельності працівників за умови відсутності скорочення (зменшення) середньомісячної чисельності за попередні 12 місяців, а також створене шляхом модернізації або зміни технології виробництва, що потребують нових знань, навичок та вмінь працівника (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону «Про зайнятість населення»).
Зверніть увагу: Така компенсація виплачується ПФУ згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 13.03.2013 р. №153. За цим Порядком, у разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію. І дія цього Порядку не поширюється на роботодавців, які є суб’єктами господарювання, утвореними в результаті припинення іншої юрособи протягом 12 місяців, що передували створенню нового робочого місця, та бюджетними установами;
2) Ст. 26 Закону передбачено компенсацію 100% фактичних витрат зі сплати ЄСВ роботодавцям, які працевлаштовують на строк не менше 2-х років соціально незахищених громадян ("які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці"*), направлених центром зайнятості. Строк виплати компенсації — протягом 12 місяців із моменту працевлаштування безробітного. У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін (зверніть увагу — йдеться саме про згоду сторін, а не за власним бажанням працівника) до закінчення 2-річного строку сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету відповідного фонду або на його робоче місце за направленням центру зайнятості працевлаштовується інший зареєстрований безробітний;
3) Частиною 2 ст. 27 Закону передбачено компенсацію 100% фактичних витрат зі сплати ЄСВ суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують на строк не менше 2-х років безробітних, направлених центром зайнятості, на нові робочі місця у пріоритетних видах економічної діяльності. Строк виплати компенсації — протягом 12 місяців із моменту працевлаштування безробітного.
Нагадаємо, що до суб'єктів малого підприємництва (СМП) відносяться фізичні особи-підприємці та юридичні особи з середньою кількістю працівників на рік до 50 осіб і річним доходом до 10 млн. євро (ч. 2 ст. 55 ГКУ).
Як і у випадку роботодавців, які працевлаштовують недостатньо конкурентоспроможних громадян, при звільненні працівника, за якого виплачувалася така компенсація, з ініціативи роботодавця до закінчення дворічного терміну з дня працевлаштування сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до відповідного бюджету (залежно від джерела компенсації) або на його робоче місце за направленням місцевого центру зайнятості в межах дворічного терміну працевлаштовується інший безробітний.
На виконання норм ст. 26 та ч. 2 ст. 27 Закону постановою КМУ від 15.04.2013 р. № 347 затверджено Порядок компенсації роботодавцям витрат у розмірі ЄСВ і Перелік пріоритетних видів економічної діяльності для створення нових робочих місць суб’єктами малого підприємництва.
Зверніть увагу: хоч ст. 26 цього Закону і не вимагає створення нового робочого місця, Порядок №347 визначає механізм виплати компенсації ЄСВ за працевлаштування осіб, яким надано статус безробітного, саме на нові робочі місця. Для підтвердження факту відсутності зменшення середньомісячної чисельності працівників проводиться порівняння середньооблікової кількості працівників за місяць, у якому створене нове робоче місце, із середнім значенням середньооблікової кількості працівників за 12 місяців, що передують місяцю створення нового робочого місця.
Компенсація за Порядком № 347 не виплачується у разі, коли роботодавець:
- має заборгованість із сплати ЄСВ та/або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
- визнаний у встановленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство.
Що потрібно для отримання компенсації?
Компенсація від ПФУ
Для отримання компенсації витрат на ЄСВ у розмірі 50%, роботодавець протягом 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, подає органові ПФУ, в якому він перебуває на обліку як платник ЄСВ, Довідку про виконання роботодавцем умов компенсації частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за формою згідно з додатком до Порядку № 153.
Насправді, адмініструють ЄСВ і ведуть Реєстр страхувальників зараз податківці. Але виплачувати компенсацію буде ПФУ, тож, надати таку довідку потрібно органу ПФУ за місцезнаходженням (для підприємців – за місцем проживання/реєстрації). Скласти довідку роботодавцю дуже просто – в ній наводяться дані про нього, новоприйнятого працівника, новостворене робоче місце і реквізити банківського рахунку, на який роботодавець бажає отримувати компенсацію (спецрахунок для цього заводити не потрібно).
Далі орган ПФУ надсилає протягом 5-ти робочих днів з дня надходження довідки територіальному органові Держпраці звернення щодо підтвердження зазначеної в ній інформації. Територіальний орган Держпраці інформує у місячний строк з дня надходження звернення відповідний орган ПФУ про результати його розгляду.
Орган ПФУ на підставі інформації територіальних органів Держпраці і даних, які містяться у звіті з ЄСВ (додаток 4), зокрема про кількість створених робочих місць та укладених трудових договорів з особами, працевлаштованими на нові робочі місця, суми нарахованої заробітної плати таким особам за кожний місяць протягом 12 календарних місяців після укладення трудового договору з працівником, приймає протягом 10 днів після надходження зазначеної інформації рішення про виплату компенсації.
Розмір компенсації визначається за даними звіту з ЄСВ, а отже, визначається за сумою нарахованого ЄСВ (у цьому звіті фактично сплачені суми ЄСВ не наводяться).
Виплата компенсації здійснюється на підставі даних звіту з ЄСВ щомісяця протягом 12 календарних місяців після завершення аналогічного періоду з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, шляхом перерахування коштів з окремого рахунка органу ПФУ на банківський рахунок роботодавця, зазначений у довідці.
Докладно про цей вид компенсації ми писали, ще коли він був запроваджений. Тож, в нагоді може стати і цей матеріал.
Компенсація від центру зайнятості
Для отримання компенсації витрат на ЄСВ у розмірі 100%, подає протягом двох місяців з дня працевлаштування Центру зайнятості (який спрямував безробітного до роботодавця) заяву довільної форми, до якої додає довідку за формою згідно з додатком до Порядку №347. Вона виглядає дуже схоже на довідку, затверджену Порядком № 153, але має й відмінності. В ній зазначаються дані про роботодавця, про новоприйнятого працівника – перед цим зареєстрованого як безробітного, про новостворене робоче місце і реквізити банківського рахунку, на який роботодавець бажає отримувати компенсацію (спецрахунок для цього заводити не потрібно).
На підставі поданої роботодавцем заяви та довідки, персональних даних про особу, якими володіє центр зайнятості, даних органів ДФС щодо відсутності у роботодавця заборгованості зі сплати ЄСВ, інформації органів ПФУ про працевлаштування особи на нове робоче місце та відсутність у роботодавця заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо порушеної справи про банкрутство або визнання роботодавця банкрутом центр зайнятості приймає протягом п’яти робочих днів рішення про виплату компенсації роботодавцю.
Розмір компенсації визначається на підставі даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування про суму ЄСВ, сплаченого роботодавцем за працівника. І нехай вас не обманює наступна норма Порядку № 347: центр зайнятості перераховує кошти на рахунок роботодавця до 30 числа місяця, наступного за місяцем подання звітності до органів ДФС звіту з ЄСВ, за умови підтвердження даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування щодо суми нарахованого ЄСВ. Як вже зазначалося, цей вид компенсації не виплачується за наявністю у роботодавця боргів з ЄСВ.
І якщо працівник працював у роботодавця повний місяць, а виплата компенсації здійснюється за неповний місяць, розмір компенсації за такий період обчислюється пропорційно шляхом ділення суми сплаченого роботодавцем за працівника ЄСВ за місяць на кількість календарних днів місяця та множення на кількість календарних днів, за які надається компенсація.
Наостанок наведемо рекомендації від ДФС щодо заповнення звіту з ЄСВ для тих, хто претендує на отримання компенсації (хоча вони наведені для компенсації у розмірі 50%, насправді, ці рекомендації стануть у нагоді кожному роботодавцю).
При заповненні звіту за формою Додаток 4 роботодавцю необхідно пам`ятати наступне:
- у Таблиці 5 «Відомості про трудові відносини осіб» в графі 12 зазначається дата створення нового робочого місця (штатної одиниці), на яке у звітному періоді працевлаштований даний працівник. Показник заповнюється у разі працевлаштування особи на нове робоче місце. При цьому, дата створення робочого місця може не співпадати з датою початку трудових відносин;
- у Таблиці 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» в графі 25 зазначається ознака нового робочого місця. Ставиться позначка “Х” – у разі працевлаштування даної особи на нове робоче місце;
- роботодавець при заповненні Таблиці 1 додатку 4 “Нарахування єдиного внеску” зазначає у рядку 14 заголовної частини Таблиці кількість створених нових робочих місць у звітному періоді. Показник зазначається один раз і лише тоді, коли на підприємстві створено нове робоче місце.
