В нашій попередній статті ми розглянули нещодавно затверджений Порядок отримання допомоги по частковому безробіттю у зв’язку із введенням карантину. А зараз розкажемо, як відобразити таку допомогу в обліку, звітності та як її оподаткувати.
Первинні документи
Перше питання, яке одразу виникло в бухгалтерів: як відображати таких працівників в Табелі обліку робочого часу?
Тут треба розуміти, що те, чого вимагає для оформлення допомоги Порядок №306, а саме вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку зі зупиненням (скороченням) діяльності внаслідок карантину, не прописане в КЗпП. Ми і оформлюємо відповідний наказ тільки спираючись на ст. 47-1 Закону про зайнятість.
Тому це не простій, і не відпустки. Під великим сумнівом неповний робочий час. По суті, на сьогодні чітких роз’яснень від центрів зайнятості або від Фонду безробіття, що має бути зазначено в цьому наказі, немає. Тому йдемо за лінією найменшого спротиву.
Якщо працівникам скоротився робочий час частково, і в цьому наказі ми зазначили встановлення з певної дати неповного робочого часу, то в табелі зазначаємо фактично відпрацьовані години таких працівників із позначкою «РС» (або з кодом 02). А невідпрацьовані години – з позначкою або «НД» (код 20), або «ІН» (з кодом 22), на ваш вибір.
Якщо ж в наказі зазначено скорочення робочого часу для працівників до нуля (йдеться про тих працівників, праця яких під час карантину зовсім не потрібна роботодавцям і які на роботу не виходять), можна зазначити позначку «ІН» (з кодом 22).
При цьому слід враховувати, що форма Табелю обліку робочого часу, затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. №489, має рекомендований характер. Тобто до цієї форми табелю (і порядку його заповнення) можна за потреби вносити зміни. Про це йдеться у листі Держстату від 12.01.2012 р. №9/4-10/9.
Отже, ви можете самі вирішити, як відображати таких працівників в своєму табелі. Головне – вести у ньому облік відпрацьованих та невідпрацьованих ними годин.
Далі, коли договір із центром зайнятості буде укладено, ви маєте дізнатися, скільки хто з працівників отримає допомоги. Для цього ви маєте подавати щомісяця до 10 числа (до закінчення строку дії цього договору) центру зайнятості відомості про працівників, яким призначена допомога. Форма таких відомостей наведена у додатку 2 до Порядку №306. Такі відомості будуть підставою для перерахування коштів Фонду безробіття для виплати працівникам допомоги.
У формі відомостей щодо кожного працівника зазначається його оклад або тарифна ставка (в гривнях), кількість годин нормальної тривалості робочого часу на місяць і кількість годин часткового безробіття за місяць. Далі рахується сума допомоги.
Рахується вона згідно з п. 4 Порядку №306: за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові. Але розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Наприклад, оклад працівника становить 5000 грн. Норма робочого часу в нього 168 годин. Отже, за годину робочого часу в цьому місяці цей працівник має отримати 5000/168 = 29,77 грн.
Скорочений робочий час становить 100 годин.
Далі рахуємо суму допомоги: 100 х 29,77 х 2/3 = 1984,67 грн. Це менше за 4723 грн. Отже, працівник отримає таку допомогу в повному обсязі.
Зверніть увагу: у формі відомості зазначено, що грошові показники в ній наводяться в гривнях (а не в гривнях з копійками). Тому, скоріш за все, центри зайнятості вимагатимуть ці показники округлювати за математичними правилами.
Якщо ж порахована сума допомоги буде більшою за розмір мінімальної зарплати, то працівник отримає за цей місяць лише 4723 грн.
Кошти від Фонду безробіття надходитимуть на поточний рахунок роботодавця. Отже, про те, що кошти надійшли, ви дізнаєтесь з банківської виписки по цьому рахунку.
Далі треба буде провести виплату: у строк не більше ніж три робочих дні після надходження коштів на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомістю на виплату грошей). Типової форми такої відомості Порядок №306 не наводить. Тож її можна скласти самостійно. Але з урахуванням того, що це – первинний документ, а отже в ньому мають бути усі обов’язкові реквізити (ст. 9 Закону про бухоблік).
При цьому Порядок №306 прямо не забороняє здійснити виплату готівкою, але вимагає від роботодавця надавати центру зайнятості не пізніше ніж протягом п’яти календарних днів після виплати працівникам допомоги копію зазначеної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника.
Тому тим, хто не має можливості перераховувати таку допомогу на рахунки працівників (таке трапляється), варто обговорити це питання при укладанні договору із центром зайнятості. Чи достатньо їм буде відомостей, у яких працівники проставлять свій підпис про отримання коштів готівкою? Якщо так, то видавати кошти треба буде окремою відомістю, проте з формою буде все зрозуміло – вона є в додатку 1 до Положення №148.
Але не думайте, що тим, хто зможе зробити виплату безготівково, буде легко та весело.
Якщо у роботодавця є так званий «зарплатний проект» в банку, тобто в одному відділенні на всіх працівників відкрито рахунки для зарахування зарплати та інших коштів від роботодавців, то така відомість надаватиметься банку (зі зазначенням рахунків працівників, на які слід зробити переказ). Така відомість разом із підтвердженням переказу (випискою банку тощо) надаватиметься центру зайнятості.
А от якщо у роботодавця працівники мають рахунки в різних банках, то однієї відомості тут не буде. Будуть або платіжні доручення, або виписка з рахунку роботодавця.
Бухгалтерський облік
Виплату допомоги відобразити в бухобліку досить легко. Підстава – це первинний документ про виплату. Проведення: Д-т 663 К-т 311 (301).
А ось як відобразити її нарахування? Проведення тут зрозуміле: Д-т 378 К-т 663 (а по факту надходження коштів – Д-т 311 К-т 378).
Зверніть увагу, що підставою для отримання коштів є відомість, подана центру зайнятості до 10-го числа місяця. При цьому звичного для бухгалтерів «місяця, наступного за місяцем, за який виплачується допомогу» – в Порядку немає.
Як це розуміти?
Якщо буквально і таку відомість слід подавати, наприклад, до 10 квітня, щоб отримати допомогу за квітень, то зрозуміло, що за квітень її отримати вже не вийде.
Проте, як відповіли нам фахівці центру зайнятості в усній консультації, вони зараз трактують цю норму на користь роботодавців. Тобто розраховуємо і нараховуємо цю допомогу в останній день місяця, за який вона виплачується, а потім до 10 числа наступного місяця подаємо відомості з переліком працівників і сумами допомоги, яку вони мають право отримати.
Оподаткування
Хоча роз’яснень від податківців щодо цієї допомоги на час карантину ще не було, вже є підстави стверджувати, що вона буде неоподаткованою.
Згідно з пп. 165.1.1 ПКУ сума допомоги, яку фізособа отримає від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не оподатковується ПДФО. А отже, не є об’єктом оподаткування військовим збором (абз. 1 пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Щодо ЄСВ, то в «ЗІР» (підкатегорія 201.03) міститься наступне роз’яснення. Воно було написано під ст. 47 Закону про зайнятість, але аргументи на користь не нарахування ЄСВ будуть ті ж самі. Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією №5. Згідно з п. 3.2 розд. ІІІ Інструкції №5 допомога по частковому безробіттю відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Враховуючи зазначене, сума допомоги по частковому безробіттю, яка перераховується роботодавцям–підприємствам Фондом на випадок безробіття для виплати застрахованим особам, не включається до бази нарахування ЄСВ.
Звітність
Щодо Звіту з ЄСВ, то в ньому допомогу по частковому безробіттю відображати не потрібно (саме тому, що ЄСВ на таку допомогу не нараховується). Не відображається скорочення робочого часу і в таблиці 5 цього Звіту.
Роботодавці, у яких працівники частину місяця все ж таки отримували зарплату, відображають її і в таблиці 1, і в таблиці 6. Тут діють правила звичайні, як для неповного робочого часу.
Тобто, якщо для працівника це основне місце роботи, і він не інвалід, то за такого працівника слід буде заплатити ЄСВ в мінімальному місячному розмірі. Сумісникам і інвалідам ЄСВ нараховується на фактично нараховану зарплату (в межах максимальної величини бази нарахування).
Ті роботодавці, у яких працівники не працювали весь місяць, ЄСВ за них не сплачують. Проте відображають їх в таблиці 6 – принаймні, щоб зазначити кількість календарних днів перебування в трудових відносинах. На думку автора, в цьому випадку теж варто поставити позначку в реквізиті 24 «Неповний робочий час». Проте можна почекати на роз’яснення від податківців щодо цього.
Щодо форми №1ДФ, то таку допомогу, хоча і неоподатковану, в ній слід (в обох розділах) зазначити, адже вона виплачується роботодавцем. Ознакою доходу для розділу І буде, на нашу думку, 128 «Соціальні виплати з відповідних бюджетів».
***
Читайте також: Допомога по частковому безробіттю під час карантину оподатковується! – позиція ДПСУ