Об’єднання ФСС та ПФУ: як це буде і чого чекати (аналіз закону)

Як ми повідомляли раніше, 21 жовтня В. Зеленський підписав Закон №2620-IX "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (раніше законопроєкт №3663). 25 жовтня його офіційно опубліковано в "Голосі України" №217 (7967).

Законом пропонується об’єднати адміністративні структури ПФУ та ФСС для скорочення адміністративних видатків та підвищення ефективності виконання ключових функцій фондів. Що це означає на практиці? 

По-перше, повністю нову редакцію Закону №1105. Нагадаємо, що це саме той закон, який встановлює порядок та розмір виплати лікарняних, декретних, допомоги на поховання та решти виплат на випадок втрати працездатності або годувальника, зокрема, і в разі нещасного випадку на виробництві. 

По-друге, суттєві зміни до Закону №1058. А цей закон встановлює правила призначення та виплати пенсій, пенсійний вік, страховий стаж для призначення пенсій тощо. 

Як бачимо, зміни важливі та їх досить багато. Тож зараз наведемо найцікавіші з них. 

Новації адміністративні

Якщо раніше ФСС та ПФУ кожен були страхувальником за власним видом державного страхування, то тепер страхувальник буде лише один. І це буде Пенсійний фонд!

Коментованим законом прямо передбачається припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. 

І це логічно. Саме ПФУ є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Саме ПФУ тепер буде здійснювати (крім вже існуючих обов'язків) колишні обов'язки ФСС: 

• призначення страхових виплат та надання соціальних послуг; 
• профілактику нещасних випадків; 
• проведення перевірки обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів; 
• контроль за використанням страхувальниками та застрахованими особами страхових коштів.

Тобто роботодавці, готуйтеся: заявки на фінансування треба буде подавати вже до ПФУ (і саме він має затвердити новий порядок подання та форму). Саме ПФУ приходитиме на документальні перевірки лікарняних та декретних.  Втім, на перевірки щодо нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, судячи з усього, замість ФСС приходитиме Держпраці (ст. 46 оновленої редакції Закону №1105). 

До речі, слід сказати, що новий Закон №2620 набирає чинності з 1 січня 2023 року. 

Отже, до кінця року ми ще доживемо за старими правилами, а з нового року вже працюватимуть нові. 

При цьому перереєстрація у ПФУ тим, хто був на обліку в ФСС, не потрібна. Точніше вона буде, але відбуватиметься без участі страхувальників та застрахованих осіб, силами самих Фондів. 

Яку нормативку треба оновити?

Як мінімум, втратять чинність (хоч це і не зазначено у новому Законі) порядки фінансування від ФСС. А це, зокрема, постанови ФСС: 

• від 12.12.2018 р. №24 про надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб. Цей порядок має визначити КМУ;
• від 19.07.2018 р. №13, якою затверджено Положення про комісію (уповноваженого) зі страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
• від 19.07.2018 р. №12, якою затверджено форму заяви-розрахунку та порядок її подання роботодавцем. 

Можливо, що наступні порядки і форми не дуже відрізнятимуться від попередніх. Але вони мають бути затверджені ПФУ або КМУ, а отже потребують нового нормативного акта. А попередні – втратять чинність повністю!

Також у ст. 27 нової редакції Закону №1105 говориться, що Порядок здійснення особами, уповноваженими на проведення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, затверджується КМУ. А отже, буде і такий новий нормативний документ щодо фахівців ПФУ. 

Оновлення потребує і порядок розслідування нещасних випадків. А це постанова КМУ від 17.04.2019 р. №337. Цього разу навряд чи втратить чинність уся постанова (хоча хто знає!). Проте,згадку про ФСС у ній замінять на ПФУ. 

Аналогічні зміни треба внести і до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266 (прибрати згадку про ФСС і додати про ПФУ). 

Але часу на оновлення залишається мало (майже два місяці). Хоча законотворці залишили зауваження, що нормативно-правові та розпорядчі акти ФСС діють до затвердження відповідних рішень ПФУ.  

І це ще не все. Адже у Перехідних положеннях до коментованого Закону говориться про доручення КМУ:

• підготувати та подати на розгляд ВРУ законопроєкти щодо збільшення строку отримання допомоги по вагітності та пологах; залучення роботодавців до реабілітації, створення адаптованих робочих місць для потерпілих внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання; можливості роботодавців, які повертають на роботу працівників після реабілітації, отримувати кошти від міжнародних донорів;
• опрацювати питання надання роботодавцем оплачуваних днів додаткової відпустки у разі тимчасової непрацездатності працівника замість виплати допомоги з тимчасової непрацездатності.

Тож будемо уважно стежити за новинами і повідомляти вам про них! 

Які виплати призначатиме ПФУ?

За страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ПФУ надаватимуться такі види страхових виплат: 

1. допомога з тимчасової непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, догляд за дитиною віком до 14 років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років на весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною; 
2. допомога у зв’язку з вагітністю та пологами; 
3. допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві). Йдеться, звісно, про надання допомоги в межах соцстрахування. Адже поховання пенсіонерів теж фінансуватиме ПФУ, проте за іншим законом. Поховання безробітних поки що фінансуватиме Фонд безробіття. 

При цьому сам розмір зазначених страхових виплат і строки розгляду документів для їх призначення не змінюються. А обслуговування роботодавців навіть обіцяють пришвидшити – здійснювати фінансування страхувальників протягом трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку, в тому числі в електронній формі (ч. 1 ст. 26), а не протягом десяти робочих днів, як зараз. 

Втім, ще одна важлива зміна все ж таки є!

До цього ч. 5 ст. 33 Закону №1105 говорила: матеріальне забезпечення, передбачене цим Законом, виплачується, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім’ї, який перебував на її утриманні. 

Новий закон (ч. 5 ст. 24) наголошує: страхові виплати, передбачені цим Законом, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї.

Тобто строк давності за зверненням за виплатами скорочується у два рази! 

Щодо нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, то страхові виплати, які призначатиме ПФУ, складаються з:

1. щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;
2. страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 
3. страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 
4. страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;
5. допомоги з тимчасової непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. 

А от відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Відповідальність за порушення

Заспокоїмо одразу – для роботодавців вона не зміниться. Як і до цього, за нецільове використання коштів, виділених ПФУ на соцстрахування, порушник матиме:

• повернути ці кошти Фонду. Якщо не зробити це вчасно, буде додатковий штраф 10%;
• сплатити штраф 50% за нецільове використання коштів;
• сплатити пеню 0,1% за кожний день прострочення повернення коштів.

Накладати ці фінансові та ще на додачу адміністративні санкції матимуть право фахівці Пенсійного фонду (ст. 8 оновленого Закону №1105). 

Але у статті 28 цього Закону йдеться вже про відповідальність лікарів! А саме про фінансову відповідальність за створення необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність.

Якщо дуже коротко, то:

• заклади охорони здоров’я або фізичні особи – підприємці, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, лікарі яких допустили необґрунтоване створення медичних висновків про тимчасову непрацездатність, зобов’язані компенсувати суми страхової виплати протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про компенсацію сум страхової виплати; 
• суми компенсації страхової виплати за листком непрацездатності, сформованим на підставі необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність, не повернені у строк, визначений частиною третьою цієї статті, підлягають стягненню на підставі вимоги про їх сплату, винесеної на підставі рішення керівника територіального органу уповноваженого органу управління, з нарахуванням пені в розмірі 0,1 відсотка суми коштів, що підлягає компенсації, розрахованої за кожний день прострочення платежу.