Перш за все нагадаємо, що українці, які втікають від війни, вимушено перебувають за кордоном та змушені тимчасово користуватись різними пільгами та соцвиплатами на території країни перебування. А ті, кому пощастило більше, вимушені працювати за кордоном, щоб отримувати зарплату або ж підприємницький дохід. Проте, в якій країні вони мають платити прибутковий податок і за якими законами? Особливо гостро це питання постає зараз, коли більшість біженців отримала статус резидента країни тимчасового перебування.
Справа в тому, що це питання завжди регулювалося у кожній країні по-різному. А Україна має понад сотню договорів та угод про уникнення подвійного оподаткування, з кожною країною окремо.
І в цій ситуації жодних змін до Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування не лише не вносились, а навіть, не пропонувались. А це потрібно зробити хоча б через те, що багато біженців вже перетнули поріг 183 днів перебування у відповідній країні.
На цю проблему вже у серпні 2022 року було звернуто увагу та Урядом України надіслано листа до всіх податкових відомств та Урядів ЄС. Українські посадовці просили застосувати «ковідний прецедент» (коли мільйони людей через скасування авіарейсів виявилися вимушено не в країнах свого податкового резидентства і до них не було застосовано «правило податкового резидентства 180 днів»).
Але наразі простої і загальної для всіх відповіді немає. Ситуацію, яка стає дедалі складнішою, вже прокоментував Мінфін.
У чому проблема? В тому, що українці змушені платити податки як в Україні, так і за кордоном, з одних і тих же самих доходів. Чому? Спробуємо розібратись зі статусом українських біженців та їх податковим резиденством на тлі Директиви ЕС та Імплементаційного рішення про тимчасовий захист українців на території ЄС до березня 2023 року (з можливим продовженням до березня 2024 р.).
Країни, які встановили особливі правила оподаткування до кінця 2022 р.
Доволі небагато країн на сьогодні вже відреагували на проблеми оподаткування штатних українських біженців, які продовжують працювати на українських роботодавців віддалено.
Зокрема, Польща відізвалась на звернення Уряду України та повідомила наступне: якщо український податковий резидент, який перебуває понад 183 дні в календарному році на території Польщі, здійснює трудову діяльність у Польщі та отримує винагороду (зарплату) від українського роботодавця, який при цьому не має постійного представництва у Польщі, зобов'язаний сплачувати податок у Польщі. У такій ситуації весь його дохід, пов’язаний з найманою роботою в Польщі, тобто також дохід, отриманий до перевищення порогу в 183 дні перебування в Польщі, підлягає оподаткуванню в Польщі.
А, наприклад, Латвія ввела особливий розрахунок кількості днів перебування українських біженців на їі території через війну.
Оскільки одним із критеріїв, викладених у статті 4 Закону про податки з фізичних осіб Литовської Республіки (далі - GPMĮ), є кількість днів, протягом яких особа визнається постійним жителем Литви з-за кордону, цей критерій не буде застосовується до українських біженців війни, які прибули до Литви. Резиденти Литви, які виїхали з України на податковий період, не вважатимуться постійними резидентами Литви для цілей оподаткування доходами через кількість днів, які вони перебуватимуть у Литві протягом податкового періоду з дати реєстрації Міграційного відділу до припинення військових злочинів в Україні.
Про це йдеться в офіційному повідомленні ДПІ при Мінфіні Литовської Республіки.
Інші країни переважно вказують на правила уникнення подвійного оподаткування, передбачені відповідним конвенціями, які ратифікувала Україна. І вони окреслені наявністю у фізичної особи так званого центру особистих чи економічних інтересів на території цієї країни, а також терміну перебування в цій країні понад 183 днів протягом 12-місячного періоду, що може вплинути на визнання такої особи податковим резидентом країни перебування.
Втім, й тут можуть бути нюанси – адже для певних країн сам факт реєстрації місця проживання вже вказує на статус податкового резиденства такої країни.
Варто згадати й про Ірландію, яка офіційно визнала, що не буде претендувати на податки зі штатних працівників. Управління податкових зборів Ірландії опублікувало коротку заяву про пільговий режим на податковий рік 2022, якою фактично звільнила дохід від ірландського прибуткового податку та універсального соціального збору (USC), якщо він отриманий українцями, які перебувають в Ірландії через війну в Україні. При цьому йдеться про українських біженців, які продовжують працювати у свого українського роботодавця, виконуючи свої обов’язки дистанційно за межами Ірландії [Ірландське податкове повідомлення eBrief № 090/22 , 14 квітня 2022 р.].
Що каже Мінфін?
У листі від 18.11.2022 р. №44010-13/2284 Мінфін також згадує про встановлені пільги для українських біженців в Ірландії. У цьому ж листі, поки ситуація не вирішена остаточно на рівні ЄС та інших країн, які приймають наших біженців, Мінфін зі своєї сторони надав окремі поради.
Зокрема, Мінфін цілком правильно нагадав про положення міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, які містять спеціальну статтю “Процедура взаємного узгодження”. Тож теоритично кожен українець має право узгодити для себе особисто спеціальні правила оподаткування. Така процедура застосовується у разі, якщо особа вважає, що в результаті дії або рішення контролюючого органу України або відповідного органу влади іншої країни вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, що не відповідає положенням міжнародного договору.
Але на практиці це застосувати не так просто. Зокрема, тому що на сьогодні українські біженці мають різний статус, перебуваючи у різних країнах, а також отримували різні види соціальних виплат або працювали за трудовими договорами. Тобто:
- Є особи, які перебувають за кордоном та отримають соціальну допомогу.
- Є особи, які отримують, перебуваючи за кордоном, соціальні та інші виплати, призначені для тих, хто не має доходів. Проте насправді вони можуть мати одночасно зарплату або пенсію з України.
- Є ще одна категорія осіб, які вже працевлаштувались та отримують заробітну плату за кордоном. Та одночасно вони можуть мати доходи в Україні (працюють дистанційно тощо).
Звісно, у кожній крані перебування , у т.ч. і в країнах ЄС, є свої правила підтримки українських біженців з наданням їм відповідного статусу – біженця або тимчасового захисту. Спробуємо на окремих прикладах окреслити низку питань, які потрібно з’ясувати для себе та зрозуміти, чи набувають українці на території країни перебування статусу податкового резидента обов’язку сплати податків з отриманих доходів, у т. ч. на території України, й поданням податкової декларації.
Статус «біженець» або «тимчасовий захист»
Мінреінтеграції свого часу надало роз’яснення цим окремим правовим статусам для українців, які тікають від війни.
Так, «біженець» і «тимчасовий захист», умовно кажучи, це різні правові форми перебування іноземця на території іноземної країни. Головна різниця в тому, що статус біженця - це індивідуальне, гарантоване міжнародними конвенціями право. Тоді як право на тимчасовий захист є колективним, не передбачає звернення з індивідуальними заявами і проходження адміністративної процедури її розгляду. Регулюють поняття «тимчасовий статус» та «біженець» ще й різні міжнародні документи.
Так, головний документ, що регулює питання надання тимчасового захисту – Директива ЄС 2001/55/ЕС про тимчасовий захист, ухвалена в ЄС ще 20.07.2001 р. Проте вперше Директиву активовано Рішенням Ради ЄС 2022/382 від 04.03.2022 р. саме для українців. А питання біженства регулюють Женевська конвенція про статус біженців 1951 р., Нью-Йоркський протокол 1967 р. та Дублінська конвенція 1990 р.
Відповідно кожна країна, яка приймає біженців, імплементувала це у своє законодавство.
Загалом по країнах, які приймають українців після 24.02.2022 року, нас цікавить саме статус тимчасового захисту, оскільки у межах цього особа отримує: право на проживання в країні перебування, на працю, на доступ до житла, медичну та соціальну допомогу, доступ до освіти, у т.ч. дітям і підліткам.
І тут варто звернути увагу на те, що за різною інформацією від Управлінь праці чи центрів зайнятості, українці, які отримали право (дозволи) на роботу мають право на отримання статусу безробітного та відповідних соціальних виплат до моменту працевлаштування. Втім, це за умови, що вони не мають інших доходів.
Звісно, у кожній країні є свої нюанси, проте це не знімає загального питання щодо оподаткування доходів від такої онлайн-праці, що неабияк турбує всіх, хто виїхав з України через війну.
На нашу думку, у будь-якому разі, сам факт отримання різних видів соціальної допомоги жодним чином не можуть впливати на визначення податкового резиденства. Хоча й можуть мати певний вплив на розмір допомоги чи на сам факт їх (не)виплати.
Важливо! ДПС наразі ще не надала офіційної відповіді, чи потрібно подавати річну податкову декларацію українським біженцям, які отримували соціальні види допомог чи допомог по безробіттю протягом 2022 року, та чи сплачувати з них податки в Україні у 2023 році.
З іншої сторони, біженці, які так отримали статус «тимчасового захисту» та офіційно перебувають у країні понад 183 календарних днів , вже починають говорити про визначення податкового резиденства – щодо цього варто згадати процедуру взаємного узгодження, про яку зазначає Мінфін у листі від 18.11.2022 р. №44010-13/2284. Тобто йдеться про можливість скористатись нормами міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.
Саме про це, наприклад, каже Estonia tax and castoms board (Податкове та Митне управління Естонії) на офіційному вебсайті.
Зокрема, нерезидент сплачує прибутковий податок тільки з доходів, отриманих в Естонії.
При визначенні резидентства необхідно враховувати, з якої іноземної країни особа прибуває чи їде, оскільки, якщо з цією країною укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень (податковий договір). Якщо резидентство, визначене на основі угоди про оподаткування, відрізняється від резидентства, визначеного відповідно до законодавства Естонії, або якщо угода про оподаткування (чи будь-яка інша міжнародна угода) передбачає сприятливіші умови оподаткування доходу, ніж передбачені законом, застосовуються положення податкової угоди.
Висновки
Щодо отриманих соціальних виплат та іншої допомоги біженцям у країні перебування, то особа, яка буде визнана податковим резидентом не тільки України, а й країни перебування, вона потрапляє у подвійну пастку. Адже на сьогодні за відсутності змін до ПКУ їй потрібно буде не лише задекларувати в Україні отриману суму отриманої соціальної допомоги (а вона залежно від країни може буде доволі значною) та інших виплат, так і сплатити в Україні з них податки!
Щодо зарплати, то у разі, коли український біженець вже працевлаштований у країні перебування та одночасно отримує зарплату від українського роботодавця, то за правилами ратифікованих Україною конвенцій про уникнення подвійного оподаткування такі залежні особисті послуги як заробітна плата (як правило, це ст. 15 більшості Конвенцій) оподатковуються і в Україні (зарплата від українського роботодавця), і в країні перебування зарплата за трудовим договором (наймом)). Єдина умова – ця робота виконується саме на відповідного роботодавця та не пов'язана з роботою на території іншої держави.
Тобто, якщо у працівника трудовий договір з українською ЮО та інший договір – з ЮО країни перебування, то зарплата оподатковується в кожній країні окремо. Звісно, ту є один маленький нюанс – бажано мати окремі зарплатні карти від різних роботодавців, що в принципі й часто відбувається, при працевлаштуванні.
Якщо український біженець виконує роботу для українського роботодавця, але при цьому перебуває у країні перебування понад 183 днів, то наведене вище правило не працює, а доходи українців оподатковуються в країні перебування.
Податкове резиденство та статус тимчасового захисту до 04.03.2022 р.
Говорячи про 183 дні перебування українських біженців в іноземних країнах та ризики прийняття рішення про встановлення (звернення за встановленням) податкового резиденства, ми вже згадали вище про Директиву ЄС 2001/55/ЕС про тимчасовий захист.
Але найбільше за все здивувало те, що МінфінЮ пропонуючи всім скористатись процедурою взаємного узгодження, не вказує, чи потрібна ця процедура українським біженцям до 2024 року, які виїхали до інших країн не з власної волі, а саме через війну? Чи не зарано українським біженцям взагалі звертатись до міжнародних конвенцій та визначати податкове резиденство?
На думку автора, обставини, за яких українці опинилися за кордоном як біженці, повинні захищати їх від подвійного оподаткування.
Оскільки Директиву активовано Імплементаційним рішенням Ради (ЄС) 2022/382, що встановлює наявність масового напливу переміщених осіб з України у розумінні статті 5 Директиви 2001/55/ЄС та запроваджує тимчасовий захист, то звертаємо увагу на її окремі положення:
- (11) Метою прийняття цього Рішення є надання тимчасового захисту громадянам України, які проживають в Україні та були переміщені, починаючи з 24 лютого 2022 року, в результаті військового вторгнення російських збройних сил, яке розпочалось в цей день.
- (16) Тимчасовий захист є найбільш доцільним інструментом в нинішній ситуації. З огляду на екстраординарну та виняткову ситуацію, ураховуючи військове вторгнення Російської Федерації в Україну та масштаб напливу переміщених осіб, тимчасовий захист має забезпечити їм можливість реалізувати гармонізовані права в межах Союзу, який пропонує належний рівень захисту.
- (21) Відповідно до Директиви 2001/55/ЄС спочатку тривалість тимчасового захисту має становити 1 рік. Якщо тимчасовий захист не буде припинено на підставі положень статті 6 (1), пункту b цієї Директиви, то цей строк має бути автоматично продовжений на шестимісячні періоди впродовж не більше 1 року.
Отже, тривалість тимчасового захисту в ЄС 1 рік (до 4 березня 2023 року). Залежно від ситуації в Україні, він може бути продовжений до 4 березня 2024 року. І пов’язний він саме з надзвичайними обставинами – російським військовим вторгненням на територію України.
Коли ми говоримо про обрахунок 183 днів в цілях визначення податкового резиденства, то, як правило, беруться до уваги три критерії:
- наявність постійного житла,
- наявність центру життєвих інтересів - йдеться про територію держави, де вона має більш тісні особисті й економічні зв'язки;
- місце проживання на території обох договірних держав.
Враховуючи положення Директиви та Імплементаційного рішення, говорити про наявність хоча б одного з наведених вище критеріїв взагалі не можливо – ми не обираємо країну перебування чи проживання, а тимчасово на певний період часу вимушені перебувати та працювати за кордоном України саме через надзвичайні обставини, залишаючись при цьому не просто резидентами України, а й платниками податків, комунальних послуг та інших обов’язкових оплат тощо.
Загалом ми все ж сподіваємось, що здоровий глузд переможе та країни, які прихистили, самі зголосяться надати українцям податкові пільги й не стягуватимуть податки зі зарплати та інших доходів, отриманих з України, або відповідне рішення чи роз’яснення ми отримаємо від Ради ЕС.
Хоча й наші органи державної влади мають бути такими ж наполегливими у цьому питанні. Адже саме вони мають врегулювати питання оподаткування в Україні закордонних доходів біженців. І саме вони мають вести міжнародні переговори з метою надання українським біженцям спеціальних правил оподаткування доходів, отриманих з України.
