Головна Усі новини Право і відповідальність Захист прав споживачів

Оформлення повернення товарів від покупців в роздрібній торгівлі

Як правильно оформити повернення товару роздрібним покупццем, якщо оплата проведена по безготівковому розрахунку та готівкою? Чи потрібна заява покупця, акт на повернення товару? Який документ може засвідчити особу, крім паспорта?

Оформлення заяви на повернення товару

Згідно зі ст. 8 та ст. 9 Закону про захист прав споживачів (далі - Закон №1023), покупці мають право повернути товар як неналежної (у разі виявлення істотних недоліків), так і належної якості (якщо товар не задовольнив за формою, габаритами, кольором, розміром або з інших причин і його можна повернути).

Відповідно до п. 30 р.І Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, продавець/виробник зобов'язані прийняти товар неналежної якості в споживача, видати йому документ, що підтверджує одержання товару, і задовольнити його вимогу на підставі письмової заяви, яка подається споживачем у двох примірниках:

- один - повертається споживачу з відміткою продавця, виробника, дати прийняття заяви, прізвища, ініціалів та посади працівника, який прийняв заяву,

- другий - залишається у продавця, виробника.

Відповідно до п. 18 р. І Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, у  разі  придбання  споживачем  неякісних  продовольчих товарів  продавець  зобов'язаний  замінити їх на якісні товари або повернути  споживачу  сплачені  ним гроші згідно з вимогами Закону №1023. 

Таким чином, саме за допомогою заяви про повернення товару, покупець заявляє перед продавцем свої права щодо поверння товару та отримання коштів, а тому її оформлення є необхідним з точки зору дотримання законодавства про захист прав споживачів.

Законодавчо встановленої форми такої заяви не існує, отже, вона складається у довільній формі. Наприклад, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Київській області радила ось таке оформлення заяви:

 

Варіанти повернення оплати за товар

Розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону про РРО).

Таким чином, якщо оплата за товар (послуги) здійснювалась готівкою чи у безготівковій із застосування банківської платіжної картки – повернення коштів за неотриманий товар (не надану послугу) здійснюється із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа.

При цьому у разі використання банківської платіжної картки поверення коштів відбувається шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок покупця, відкритий у банку. Дані рахунку, як правило, покупець зазначає у заяві про повернення товару. Тобто у разі оплати, проведеної через РРО за допомогою платіжних карт, повернути покупцю кошти за повернений товар готівкою з РРО не можна.

Таке ж роз'яснення міститься в підкатегорії 109.02 ресурсу «ЗІР» (Питання: Чи має право СГ здійснити повернення готівки через РРО, якщо оплата за даний товар була здійснена у безготівковій формі (із застосуванням POST-терміналу)?).

 

Проводимо поверення товару через РРО 

Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Порядку №417  реєстрація видачі коштів у разі повернення товару здійснюється:

1) або  шляхом реєстрації від’ємної суми через РРО – якщо режим роботи РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків;

2) або шляхом пробиття чеку «Службова видача» - якщо касовий апарат не дозволяє пробивати суми із знаком «-», тобто НЕ забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків

При цьому ДФС у Тернопільській області зауважила, що варіант 2 дозволений, тільки якщо варіант 1 технічно неможливий.

Можливість касового апарату реєструвати від’ємні суми зазвичай зазначається у технічній документації (характеристиках та інструкціях) на РРО.

Більшість РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Тому окремо зупинимося на реєстрації від’ємної суми через РРО.

Відповідно до п.1 р.ІІІ Положення №13  фіскальний касовий чек видачі коштів (далі - видатковий чек) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцеві при поверненні товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. 

Обов'язкові реквізити видаткового чеку наведені у п. 2 р. ІІІ Положення № 13. Форма №ФКЧ-2 видаткового чека наведена в додатку 2 Положення №13. 

У видатковому чеку, надрукованому РРО, що забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам'яті додатних та від'ємних сум, перед сумою виданих коштів може друкуватися знак "-" (мінус) (п. 6 р. ІІІ Положення №13).

Таким чином, якщо РРО має функцію накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків, реєстрація від'ємної суми здійснюється обов’язково шляхом реєстрації від'ємної суми з роздрукуванням видаткового чека за формою № ФКЧ-2.

 

Оформлення Акту про видачу коштів

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти Акт про видачу коштів (п. 8 розділу ІІІ Порядку №417).

Зверніть увагу! На сьогодні механізм повернення грошей не змінився, але його вже затверджено п. 8 розд. ІІІ Порядку № 547, який діє з  26.07.2016 року.  

В акті необхідно зазначити:

  • дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);
  • відомості про товар (послугу);
  • суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб'єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності в госпсуб'єкта  бухгалтерії ці акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги ОРО.

Порядок №417 не роз'яснює, що саме мається на увазі під даними документа, що встановлює особу покупця. За загальним правилом (відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №5492) документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України є:

  • паспорт громадянина України;
  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
  • дипломатичний паспорт України;
  • службовий паспорт України;
  • посвідчення особи моряка;
  • посвідчення члена екіпажу;
  • посвідчення особи на повернення в Україну;
  • тимчасове посвідчення громадянина України.

Документами, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус є:

  • посвідчення водія;
  • посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
  • посвідка на постійне проживання;
  • посвідка на тимчасове проживання;
  • картка мігранта;
  • посвідчення біженця;
  • проїзний документ біженця.

Як бачимо, окрім паспорта засвідчити особу може ще посвідчення водія. Саме про ці документи, як документи, що посвідчують особу, говорили податківці у "Віснику" від 28.09.2012 р. №36. Але серед переліку документів, які посвідчують особу, немає ані пенсійного свідоцтва, ані студентського квитка.

Втім, податківці у підкатегорії 109.02 ресурсу «ЗІР»  зауважили, що відповідальність до СГ за нескладання акту про видачу коштів або незазначення у ньому необхідних відомостей, у разі повернення товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, чинним законодавством не передбачена.

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Калашян Катерина
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Захист прав споживачів
Теги:
Торгівля , Захист прав споживачів

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?