Мінекономіки оприлюднило проєкт Закону “Про позасудове вирішення споживчих спорів”. Цей Закон визначає правові засади та порядок організації позасудового вирішення споживчих спорів, статус органів позасудового вирішення споживчих спорів, порядок їх діяльності для забезпечення належного рівня захисту прав споживачів.
Також він передбачає імплементацію положень Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/11/ЄС від 21 травня 2013 року про альтернативне вирішення споживчих спорів і про внесення змін до Регламенту (ЄС) №2006/2004 та Директиви 2009/22/ЄС до законодавства України.
Дія цього Закону поширюватиметься на відносини, пов’язані з вирішенням спорів щодо порушень:
1) договірних зобов’язань щодо продукції, у тому числі з цифровим контентом і цифровими послугами;
2) прав споживача на переддоговірному етапі і щодо позадоговірних зобов’язань щодо:
- нечесної комерційної практики та нікчемних умов договору;
- обов’язкової переддоговірної інформації, передбаченої законодавством;
- гарантійних зобов’язань;
- відсутності дискримінації за національною ознакою або місцем проживання;
- доступу до послуг і доставки;
- засобів правового захисту у разі невідповідності продукції та/або цифрового контенту вимогам законодавства, умовам договору, інформації про продукцію, наданій суб’єктом господарювання;
- права зміни постачальника;
- права пасажирів і туристів (мандрівників).
Перелік порушень прав споживача не є вичерпним.
Водночас дія цього Закону не поширюватиметься на відносини, пов’язані з вирішенням спорів щодо:
1) процедур вирішення спорів за наявності конфлікту інтересів (особа, відповідальна за вирішення спорів, перебуває у трудових або договірних відносинах зі суб’єктом господарювання та суб’єкт господарювання виплачує їй винагороду);
2) процедур розгляду скарг споживачів, що застосовуються суб’єктом господарювання;
3) надання адміністративних послуг;
4) спорів між суб’єктами господарювання;
5) прямих переговорів між споживачем та суб’єктом господарювання;
6) розгляду спору в судовому провадженні;
7) процедур, ініційованих суб’єктом господарювання;
8) надання медичних послуг щодо оцінювання, підтримання або відновлення стану здоров’я споживачів, включно з призначенням, відпуском та наданням лікарських засобів і медичних виробів;
9) надання освітніх послуг зі здобуття вищої, професійної (професійно-технічної) освіти.
Крім того, оприлюднено проєкт Закону “Про внесення зміни до статті 263 Цивільного кодексу України”. Ним передбачено доповнення частини першої статті 263 ЦКУ пунктом 5, яким установлюється, що перебіг позовної давності зупиняється на період проведення процедури вирішення споживчого спору.