Мобільний зв’язок: право на стягнення боргу з урахуванням інфляції та 3% річних

Навряд чи когось здивуєш тим, що мобільний зв’язок — це послуга, яка надається оператором мобільного зв’язку користувачам (абонентам).
Але, ототожнюючи мобільний зв'язок саме з послугою, слід зважати на те, що в цьому разі йдеться про взаємні грошові зобов’язання оператора перед користувачем та користувача перед оператором...
Договір про надання послуг складається з двох органічно поєднаних між собою зобов'язань:
по-перше, це правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку;
по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
У ч. 3 ст. 510 ЦКУ визначено, що, якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Отже, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, у якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Саме до останнього виду грошових зобов'язань належить укладений сторонами договір про надання послуг стільникового мобільного зв'язку, оскільки ним установлена ціна договору — абонентська плата.
Отже, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг стільникового мобільного зв'язку, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, праву виконавця (кредитора) вимагати від замовника (боржника) сплати грошей за надані виконавцем послуги на його користь відповідає кореспондуючий обов'язок замовника сплатити ці гроші.
Таким чином, зважаючи на таку специфічну юридичну природу правовідносин сторін, як оператор, так і користувач (абонент) мають право у разі порушення виконання грошових зобов’язань звертатися до суду за стягненням суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми (ст. 625 ЦКУ).