Розмір аліментів фізичної особи – підприємця, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, визначається з огляду на розмір не її фактичних доходів, а середньої заробітної плати в певному регіоні. Відповідна норма СК України була предметом обговорення на онлайн-заході, проведеному Комітетом з цивільного, сімейного та спадкового права Асоціації правників України «Аліменти з ФОП», до якого долучилася суддя Верховного Суду в Касаційному цивільному суді Ольга Ступак. Розповідає Судова влада України.
Суддя зауважила, що в 2020 році справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення віднесли до категорії малозначних, тож вони не підлягають перегляду в касаційному порядку. Однак Верховний Суд розглядає справи про оскарження дій чи бездіяльності державних / приватних виконавців щодо виконання судових рішень про стягнення аліментів. Простішими для суду є справи про стягнення аліментів у частці від доходу платника. Водночас такі рішення складніші для виконання. Більш складним для суду та сторін є розгляд справ про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі з огляду на необхідність доказування та обґрунтовування певної суми. Але рішення в таких справах простіші для виконання.
Фізична особа — підприємець може перебувати на загальній системі оподаткування або спрощеній. У першому випадку розмір аліментів розраховується із заробітку після сплати податків (чистий дохід). Якщо ФОП перебуває на спрощеній системі оподаткування, розмір аліментів визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості (ч. 2 ст. 195 СК України).
Суддя проаналізувала постанову Об’єднаної палати КЦС ВС від 5 вересня 2019 року у справі №760/4569/18. У ній зроблено висновок, що норми СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку. Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, до поняття «заробіток» включає також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин. Водночас у цій справі суд дійшов висновку, що кошти, отримані від продажу особистого нерухомого майна, не можуть вважатися доходом, з якого сплачуються аліменти.
Ольга Ступак зазначила, що тривала дискусія з приводу того, чи потрібно при застосуванні ч. 2 ст. 195 СК України розраховувати розмір аліментів з повної середньої зарплати для регіону, чи треба від такої суми віднімати суму податкових зобов’язань. Це питання вирішено в постанові КЦС ВС від 14 квітня 2021 року у справі №759/1727/16. Суд вказав, що поняття «середня заробітна плата для даної місцевості» є макроекономічним показником, вона не належить до доходу (прибутку) або його частини, як макроекономічний показник не є реальною і не може бути об’єктом оподаткування. «Частина 2 ст. 195 СК України не допускає двозначного тлумачення. Якщо боржник - ФОП на єдиному податку, то розмір аліментів розраховується із середнього заробітку в регіоні. Це умовна величина, і з неї не можна вираховувати податки і збори», – зазначила доповідачка.
Також вона розповіла, що на розгляді КЦС ВС перебуває справа, в якій позивач оскаржує нараховані йому аліменти як непрацюючій особі виходячи зі середнього заробітку для його місцевості (справа №707/274/22). Водночас позивач зазначає, що в нього є підсобне господарство, він утримує корів, здає молоко й отримує дохід. Тому просить суд перерахувати йому розмір аліментів. Тож касаційний суд незабаром сформулює висновки щодо цього питання.
Крім того, Верховний Суд зробив висновки про те, чи можуть вважатися доходом, з якого сплачуються аліменти, зараховані на картковий рахунок кошти. Суд зазначив, що в кожній справі треба надавати оцінку, чи є такі кошти доходом, чи ні (постанова КЦС ВС від 22 березня 2023 року у справі №212/7585/20-ц).
Учасники заходу порушили питання, чи є справедливими положення ч. 2 ст. 195 СК України, що поширюються на ФОПів, які перебувають на єдиному податку, адже вони можуть отримувати дохід більший, ніж середня зарплатня в регіоні, але сплачуватимуть аліменти саме з такої суми. «Очевидно, що несправедливо, коли для сплати аліментів враховується середня зарплата в регіоні, а не задекларований дохід лише тому, що ФОП перебуває на єдиному податку», – сказала суддя. Тому, на її думку, законодавцеві варто внести відповідні зміни до згаданої норми. Ольга Ступак зазначила, що доцільно було б виключити ФОПів із ч. 2 ст. 195 СК України, натомість обчислення розміру аліментів з таких осіб можна врегулювати в інший спосіб.
Учасники заходу звертали увагу й на те, що іноді дохід ФОПа є оборотними коштами, частину такого доходу підприємець може витрачати на утримання офісу, виробничі потреби. Тож і його «чиста» зарплата може бути значно меншою від задекларованого доходу, що також треба враховувати.
***
Читайте також: Аліменти на дитину з ФОПа: коли та як?
