14.03.2024 набрав чинності Закон про лобіювання (вводиться в дію з 01.01.2025), яким передбачається:
1) діяльність з лобіювання, яка здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання (суб’єкт правотворчої діяльності та/або суб’єкт правотворчої ініціативи) в комерційних інтересах бенефіціара (іноземна держава, фізична, юридична особа або група таких осіб) або у власних комерційних інтересах особи;
Важливо! Закон не містить обмежень щодо виключного ведення діяльності з лобіювання, що вказує на можливість здійснення такої діяльності поряд з іншими КВЕДами. Водночас це госпдіяльність з метою отримання прибутку. Втім, нічого прямо не сказано про ФОПів, проте відсутня і заборона на здійснення подібної діяльності саме підприємцями.
2) лобіювання здійснюється за укладеним договором про надання послуг (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) у сфері суспільних відносин;
Важливо! Закон прямо визначає вид таких договорів, предметом яких є саме послуги з лобіювання власного інтересу самого суб’єкта лобіювання або комерційного інтересу бенефіціара, який має бути пов'язаний з госпдіяльністю такого суб’єкта лобіювання чи бенефіціара. На такі договори поширюються загальні положення про договори послуг (ст. 901 – 907 ЦКУ) з особливістю змісту таких договорів за ст. 9 Закону про лобіювання. Проте, на нашу думку, укладати такі договори можуть як бенефіціари безпосередньо, так й інші особи, які діють в їхніх інтересах.
3) предметом договору лобіювання може бути нормативно-правовий акт, щодо планування розроблення, розроблення та/або прийняття (видання) якого, внесення змін до якого, втрати чинності (скасування) яким (або утримання від таких дій) суб’єкт лобіювання здійснює вплив (спробу впливу) на суб’єкта правотворчої діяльності та/або ініціативи;
Важливо! Такі договори мають на меті отримання комерційного інтересу у вигляді грошових коштів чи іншого майна, особистих переваг, пільг, інших вигід матеріального чи нематеріального характеру, які особа отримає чи може отримати в межах провадження господарської діяльності шляхом прийняття нормативно-правового акта, внесення змін до чинного або втрати чинності (скасування) нормативно-правового акта.
4) не є діяльністю з лобіювання, зокрема, діяльність суб’єктів у сфері медіа та електронних комунікацій, діяльність адвокатів, а також вплив (спроба впливу) на суб’єктів владних повноважень з метою прийняття або утримання від прийняття ними правових актів, що не містять норм права;
Важливо! Лобіювання не є та не може бути частиною оскарження рішень, які приймаються контролюючими органами, які здійснюють повноваження у сфері контроль-перевірочної роботи, та не заміняють процедуру адміністративного оскарження.
5) ключовими принципами лобіювання є прозорість та підзвітність, для забезпечення яких впроваджується Реєстр прозорості з відображенням у ньому інформації про суб’єктів лобіювання та їх звітність (складається та подається кожного півріччя – до 31.07 звітного року та 31.01 року, наступного за звітним, включно);
Важливо! Реєстрація в Реєстрі прозорості є необхідною умовою для набуття особою статусу суб’єкта лобіювання. Вчинення адміністративного правопорушення може мати наслідком зупинення чи припинення статусу суб’єкта лобіювання із внесенням такої інформації у Реєстр, що безпосередньо впливатиме на виконання укладених договорів про надання послуг лобіювання.
6) моніторинг дотримання вимог законодавства з питань лобіювання та ведення самого Реєстру прозорості здійснює НАЗК;
Важливо! Відомості, що містяться в Реєстрі прозорості, є загальнодоступними. Порядок ведення та доступу до Реєстру прозорості визначається Положенням про Реєстр прозорості, що затверджується Кабінетом Міністрів України, з урахуванням вимог, встановлених Законом про лобіювання та Законом України «Про публічні електронні реєстри».
7) при поданні законопроєктів до ВРУ додатково поряд із пояснювальною запискою та іншою обов’язковою інформацією можуть бути додані також відомості про аналітичні матеріали суб’єктів лобіювання.
Важливо! Наразі лобіювання не регулюється законодавством у сфері державного фінмоніторингу. Водночас джерелом фінансування лобіювання не можуть бути кошти та інші засоби, отримані від юросіб, пов’язаних з державою-агресором, або від іноземної держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України, юридичних осіб та інших організацій, які повністю фінансуються такою державою, зареєстровані або перебувають у такій державі, а також кошти державного та місцевих бюджетів.
Для кращого розуміння, про що йдеться та кому потрібно лобіювання, наведемо кілька прикладів.
Зокрема, як гуманітарна допомога надійшли транспортні засоби рівня «ЄВРО-4» з однієї із країн ЄС.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06.07.2005 №2739-IV «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів» митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних позицій 8701 20 (трактори колісні для напівпричепів), 8702 (моторні ТЗ, призначені для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія), 8704 (моторні ТЗ для перевезення вантажів), 8705 (моторні ТЗ спецпризначення, наприклад автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі-майстерні) згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, а нових транспортних засобів за кодом товарної позиції 8703 (автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей) згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам. Зокрема:
- не нижче рівня «ЄВРО-5» – з 01.01.2016, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31.12.2015 включно;
- не нижче рівня «ЄВРО-6» – з 01.01.2025, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31.12.2024 включно.
Отже, ТЗ, які ввезені на територію України рівня «ЄВРО-4», не можуть бути розмитнені та використовуватись за призначенням. Це може бути об’єктом лобіювання інтересів юросіб (групи юросіб, асоціацій перевізників тощо), яким призначались такі ТЗ та які здійснюють, наприклад, перевезення пасажирів чи вантажів.
При цьому дещо складнішою є ситуація з фізособою, яка, наприклад, скуповує різну нерухомість з метою продажу, проте прагне скасування ПДФО з доходів від другого та кожного наступного продажу нерухомого майна (п. 172.1 ПКУ). У такому разі отримати результат від такого лобіювання інтересів фізособи чи групи фізосіб буде, на нашу думку, практично неможливо. Втім, залежно від обставин, за наявності яких такі фізособи потребували би таких пільг, ситуація не є безнадійною.
Яскравим прикладом лобіювання є запровадження Дія Сіті – зокрема, в інтересах групи юросіб, які надають послуги у сфері ІТ.
Проте лобіювання може стосуватись й інших сфер життя, зокрема дозвільної системи чи ліцензійної діяльності як на період дії воєнного стану, так і на певний час після його припинення/скасування. Лобіювання може здійснюватися в інтересах іноземної держави, яка планує інвестувати кошти у певну сферу діяльності чи життя. Наприклад, спрощення отримання громадянства або отримання подвійного громадянства для громадян окремих держав.
Отже, фактично йдеться про співавторство суб’єктів лобіювання (їх бенефіціарів, бізнес-асоціацій, громадських та інших організацій тощо) у сфері законодавчої та правотворчої ініціативи.
Загалом, подібних прикладів можна наводити багато, однак головне питання – наскільки той чи інший документ буде підтриманий суб’єктами законодавчої ініціативи та ВРУ, від яких залежать і строки лобіювання. Водночас це дає можливість бізнесу активно просувати різні законодавчі ініціативи для пошуку балансу між інтересами бізнесу, держави і суспільства. Тим паче, що подібна діяльність з лобіювання певних інтересів надає можливість брати участь на всіх етапах обговорення законопроєкту, отримання експертних висновків щодо його впровадження, внесення правок тощо.
Відповідальність суб’єктів лобіювання
З 01.01.2025 до адміністративних стягнень за ст. 24 КУпАП належить і заборона здійснення лобіювання.
Запроваджено відповідальність за незаконне здійснення лобіювання (ст. 188-46-1 КУпАП), зокрема здійснення лобіювання особою, яка не отримала статусу суб’єкта лобіювання, або особою, статус суб’єкта лобіювання якої припинений або зупинений. Відповідальність за такі правопорушення перебачає штраф від 850 грн до 1 700 грн, за повторне вчинення штраф сягатиме 3 400 – 8 500 грн. А от за здійснення лобіювання особою, яка під час набуття статусу суб’єкта лобіювання не повідомила про наявність обставин, що виключають можливість такої особи бути суб’єктом лобіювання (ч. 4 ст. 10 Закону України «Про лобіювання») – штраф від 8 500 грн до 17 000 грн.
Інші порушення законодавства у сфері лобіювання передбачені у ст. 188-46-2 КУпАП, зокрема,
- неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання суб’єктом лобіювання до Реєстру прозорості – штраф від 850 до 1 700 грн застосовується до фізосіб та керівників юросіб, зареєстрованих як суб’єкти лобіювання,
- порушення встановлених законом обмежень щодо предмета лобіювання або здійснення лобіювання в комерційних інтересах особи, яка не може бути бенефіціаром, чи на замовлення особи, яка не може бути клієнтом, або фінансування лобіювання за рахунок коштів (засобів), які не можуть бути джерелом фінансування лобіювання – штраф від 17 000 грн до 34 000 грн застосовується до фізосіб та керівників юросіб, зареєстрованих як суб’єкти лобіювання.
Складати протоколи про адмінправопорушення за обома наведеними вище статтями мають право уповноважені посадові особи НАЗК, а ось розглядатимуть справи та застосовуватимуть стягнення суди.
При цьому сама постанова суду про накладення адмінстягнення у вигляді заборони здійснення лобіювання у триденний строк з дня набрання нею законної сили надсилається НАЗК для внесення до Реєстру прозорості запису про зупинення статусу суб’єкта лобіювання.