Ми вже розповідали, що 27 червня Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. І ось з'явився й сам текст постанови КМУ від 27.06.2025 №774, якою вона затверджена.
Нагадаємо, що цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу.
Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. Водночас враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України. Про розміри МЗП, прожиткового мінімуму та курсу валют ми вказували тут.
Тепер зупинимося на пріоритетних завданнях податкової політики на 2026-2028 роки.
В декларації зауважено, що податкова політика на 2026-2028 роки буде послідовною та передбачуваною, а також узгоджуватиметься з впровадженням Національної стратегії доходів до 2030 року. Про нацстратегію ми писали тут.
Пріоритетні завдання податкової політики сфокусуються на забезпеченні стабільних податкових надходжень, необхідних для фінансування першочергових витрат, впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування та виконання міжнародних зобов’язань України в частині податкової політики.
Заходи податкової політики та адміністрування не будуть негативно впливати на базу податкових надходжень, а також включати нові категорії платників податків до існуючих пільгових режимів.
Протягом 2026-2028 років впроваджуватимуться заходи щодо реформування податкової політики та податкового адміністрування, передбачені Національною стратегією доходів до 2030 року, зокрема:
- здійснення ІТ-консолідації інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих ресурсів незалежним адміністратором (ІТ установою);
- забезпечення функціонування інформаційних систем контролюючих органів в режимі обробки деперсоніфікованої інформації про платників податків;
- розширення підстав для позасудового доступу ДПС до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків;
- запровадження вимог до звітності операторів цифрових платформ та міжнародного обміну даними відповідно до Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ та Директиви Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 р. Це дозволить ДПС отримувати від операторів цифрових платформ та міжнародних органів дані про доходи фізичних осіб, які отримують доходи без реєстрації приватного підприємництва, та встановлення окремого порядку оподаткування доходів фізичних осіб – продавців від здійснення ними діяльності через цифрові платформи. Це стане ефективним інструментом контролю за своєчасністю, достовірністю та повнотою декларування таких доходів та сприятиме суттєвому розширенню бази оподаткування за рахунок включення до неї фізичних осіб, доходи яких наразі не оподатковуються;
- впровадження електронних податкових перевірок (е-аудит), зокрема, щодо обов’язкового подання усіма великими платниками податків, а в подальшому усіма платниками податку на додану вартість, стандартного аудиторського файлу;
- забезпечення гармонізації податкового законодавства України із законодавством ЄС, зокрема в частині протидії ухиленню від сплати податків відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 р. продовження графіка наближення ставок акцизу до рівня, передбаченого директивами ЄС, приведення податкових пільг та знижених ставок ПДВ у відповідність з вимогами директив ЄС;
- проведення оцінювання та моніторингу наслідків застосування інструментів податкової політики, які призводять до податкових видатків, на етапі їх розроблення — шляхом проведення прогнозного (ex-ante) оцінювання (для визначення вартості відповідної пільги для бюджету у майбутньому), та після запровадження – шляхом проведення систематичних ретроспективних (ex-post) оцінювань (для визначення ефективності таких інструментів, наскільки вони досягають заявленої мети і чи потребують удосконалення або скасування);
- впровадження завдань з виконання Програми ОЕСР для України в частині забезпечення проведення огляду податкової політики, приєднання до правових інструментів (Рекомендацій Ради ОЕСР) з питань оподаткування;
- розширення сфери міжнародного автоматичного обміну інформацією для податкових цілей;
- запровадження акцизного податку на підсолоджені цукром напої;
- удосконалення правил трансфертного ціноутворення відповідно до рекомендацій ОЕСР та міжнародного досвіду оподаткування;
- впровадження правил щодо Двокомпонентного рішення ОЕСР (Two-Pillar Solution) для вирішення податкових проблем, пов’язаних з цифровізацією економіки.
***
Читайте також:
- ДПС отримає доступ до інформації про доходи фізосіб-продавців через онлайн-платформи: новий законопроєкт
- Податкова і OLX: чи запровадять оподаткування кожного продажу?
- Гетманцев прокоментував плани щодо запровадження «податку на OLX»
- Реєстр рахунків та нові обовʼязки для СПФМ: з'явився текст урядового законопроєкту!
- МВФ затвердив 8-й перегляд програми EFF для України: які наслідки для бізнесу?