- Напрям перший: військовий облік
- Напрям другий: кордон
- Напрям третій: пошта і платежі
- Що з ПРРО і кордоном одночасно
- Напрям четвертий: міжнародний обмін CRS 2.0
- Яка картина склалась станом на сьогодні
- Висновок: об’єднання реєстрів податкової в дії
«YANKIV. Юридична компанія» розповідає про об’єднання реєстрів, що змінилось та як це впливає на роботу ФОП.
Напрям перший: військовий облік
Постановою Кабміну від 29.07.2026 №981 податкову зобов’язали протягом 90 днів передати до реєстру «Оберіг» дані з реєстру платників податків про всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Це означає, що ТЦК автоматично звіряє й оновлює власну базу даними з податкової.
Тут одразу варто зняти поширений страх: закривати ФОП, щоб «не світитися», сенсу немає. Податковий номер нікуди не зникає незалежно від статусу ФОП, і інформація передається між реєстрами так само. Більше того, без реєстрації ФОП ті самі надходження коштів виглядатимуть уже як незадекларований дохід звичайної фізичної особи – тобто закриття ФОП у такій ситуації радше створює додатковий ризик, а не усуває його.
Напрям другий: кордон
Податкова і прикордонна служба запустили автоматичний обмін даними. Раніше податкова надсилала паперовий запит і чекала на відповідь тижнями – тепер працівник ДПС формує електронний запит з підписом і бачить дату перетину кордону за лічені секунди.
Практичне значення цього напряму подвійне. По-перше, це питання податкового резидентства – чи перебувала особа в Україні понад 183 дні на рік. По-друге, це питання виявлення фіктивних операцій: коли директор нібито підписав звіт в Україні, а фактично перебував за кордоном, або коли ФОП формально видає чеки в Україні без найманих працівників, тоді як сам власник насправді за межами країни.
Прикордонна служба окремо наголосила: наявність податкового боргу на можливість виїзду не впливає – це питання виключно суду.
Напрям третій: пошта і платежі
Найважливіший для ФОП напрям. З 1 серпня Укрпошта, банки та платіжні оператори зобов’язані вказувати у чеках і супровідних документах податковий номер, прізвище й навіть номери карток одержувачів – зокрема при післяплаті й переказах. Ці дані зберігаються і передаються податковій.
Це вже не теорія, а робочий механізм: Нова Пей передає подібні дані податковій ще з 1 березня 2025 року. На практиці це дає два чіткі ефекти. Перший – люди, які працювали без реєстрації ФОП, почали отримувати листи з проханням задекларувати й сплатити податок з таких надходжень. Другий – ті, хто приймав оплати, але не пробивав чек через РРО, отримали штрафи за незастосування каси.
Окремо варто розрізняти ситуацію з Укрпоштою. За роз’ясненням податкової, при відправленнях через Укрпошту застосовувати РРО не потрібно. Але це не означає безпеки: систематичні відправлення накладеним платежем тепер видно за податковим номером відправника – як усередині країни, так і за кордон. Тобто каса не обов’язкова, але прихований дохід усе одно на видноті.
Що з ПРРО і кордоном одночасно
Податкова вже зараз стежить за тим, щоб один РРО був прив’язаний до одного конкретного працівника. Якщо у ФОП зареєстровано три каси, але формально нуль найманих працівників – це створює логічне запитання. З урахуванням даних про перетини кордону цілком імовірні додаткові запити на кшталт «як в Україні продавався товар без працівників, поки власник ФОП фактично перебував за кордоном».
Тому варто заздалегідь подбати про документальне підтвердження того, хто фактично виконує роботу – фізичні ресурси, які реально забезпечують продаж. Якщо частина послуг надається дистанційно, або товар передає фулфілмент-партнер, це також потрібно задокументувати заздалегідь, а не пояснювати постфактум під час перевірки.
Напрям четвертий: міжнародний обмін CRS 2.0
Для власників іноземних рахунків чи криптоактивів з 1 липня діє оновлений стандарт автоматичного обміну – CRS 2.0. Тепер під обмін даними між податковими понад 100 країн підпадають не лише банківські рахунки, а й електронні гроші та криптовалюта. Технічної анонімності криптоактивів фактично більше немає: країни передають інформацію про тих, хто відкрив рахунок за кордоном на український паспорт і адресу.
Чи законно все це і що каже Верховний Суд
Формально обмін спирається на конкретні закони й постанови, а в умовах воєнного стану додатково обґрунтовується інтересами національної безпеки. Але для платника податків тут є важливий захисний нюанс.
Верховний Суд неодноразово прямо зазначав: податкова інформація з баз даних – дані каси, IP-адреси, аналіз ланцюгів постачання – має лише інформаційний характер і сама по собі не є доказом порушення. Підтвердити чи спростувати порушення можуть лише первинні документи. Ця позиція відображена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2025 року та від 12 серпня 2025 року.
На практиці це означає: дані з реєстрів – це підстава для податкової прийти із запитом чи перевіркою, а не готовий, самодостатній штраф. Тому ігнорувати запити від ДПС не варто, але так само варто тримати напоготові первинні документи, що підтверджують доходи, – і якщо податкова спробує донарахувати податок лише на основі цифр з баз даних, без фактичного дослідження документів, таке рішення цілком реально оскаржити в суді.
Яка картина склалась станом на сьогодні
Підсумовуючи, податкова вже реально синхронізована з реєстром «Оберіг» і ТЦК, з прикордонною службою, з поштовими й платіжними операторами, з міжнародними базами в межах CRS, а також з Пенсійним фондом.
Тенденція очевидна: обмін даними між реєстрами продовжуватиме зростати, а простір для «сірих» операцій – звужуватись. Але це не привід для паніки чи закриття ФОП, а привід один раз навести порядок: приймати кошти офіційно, зберігати документи на доходи і не покладатись на те, що операція залишиться непоміченою – тепер вона видна за замовчуванням.
Висновок: об’єднання реєстрів податкової в дії
Об’єднання реєстрів податкової – це не одноразова зміна, а системний процес, який охопив військовий облік, прикордонний контроль, поштові й банківські перекази та міжнародний обмін фінансовими даними.
Головний практичний висновок: сирі дані з цих реєстрів – лише підстава для перевірки, а не автоматичний доказ порушення, і саме наявність первинних документів на власні доходи залишається головним захистом підприємця в разі спору з податковою.
